45 років тому підписали ліцензійну умову щодо Fiat 126p

45 років тому підписали ліцензійну умову щодо Fiat 126p

Fiat 126р був невеликим, простим і дешевим в обслуговуванні автомобілем, покликаним моторизувати Польщу у 70-х роках. Його виготовляли майже впродовж 30 років. «Малюх», «кашляк», тобто Fiat 126p, колишній об’єкт насмішок, тепер став повноправним класичним автомобілем, який має безліч прихильників. 45 років тому підписали ліцензійну умову про виготовлення автомобіля.

Маленький Fiat 126р – один із найважливіших автомобілів в історії польської моторизації. Так, як і його старший брат, Fiat 125p, він пройшов шлях від омріяного водіями придбання у 70-х роках через період зневаги в 90-х, після чого знову став об’єктом зітхань, цього разу від прихильників класичних автомобілів і колекціонерів.

Упродовж багатьох років Fiat 126p був наймасовішим автомобілем на польських дорогах. На початку 70-х його ціна становила 69 тис. злотих, тобто приблизно 20 середніх зарплат, а на автомобільних ринках за нього викладали 110 тис. злотих. Щоб купити «малюха», потрібно було мати не лише гроші, але й талон.

Першого польського «малюха» зібрали 6 червня 1973 р. з оригінальних італійських запчастин. Масове виробництво цієї моделі в італійському Кассіно тоді тривало приблизно рік. У жовтні 1972 р. відбулася міжнародна прем’єра транспортного засобу під час автомобільної виставки в Турині, а невдовзі після цього його представили на варшавській Парадній площі. Офіційно серійне виробництво в Бєльсько-Бялій розпочалося 22 липня 1973 р., а у вересні 1975 р. його започаткували на новому заводі в Тихах.

Виготовлення «малюха» в Польщі стало можливим завдяки контракту «про промислову та ліцензійну співпрацю щодо малолітражного автомобіля 126», укладеного між польською владою та «Fiat» 29 жовтня 1971 р. У контракті Fiat 126p описано як автомобіль із заднім приводом, двоциліндровим двигуном об’ємом 594 куб. см, максимальною потужністю 23 кінських сили, чотиримісним і дводверним кузовом.

Ліцензію не придбали за валюту чи цінні папери. Польща сплачувала її виготовленими на польських заводах двигунами та коробками передач до 126 моделі, проектованої в Італії. Разом із придбанням ліцензії на виробництво автомобіля співробітники колишньої Фабрики малолітражних автомобілів отримали також технології виготовлення деталей для ліцензійного автомобіля з матеріалів, які раніше не продукували в Польщі. Це був технологічний прогрес для багатьох фірм металургійного, хімічного та електротехнічного секторів.

Останній «малюх», виготовлений восени 2000 р., потрапив до Музею «Fiat» у Турині, а один з останніх екземплярів – до Музею техніки у Варшаві. Загалом за 1973–2000 рр. на заводах у Бєльсько-Бялій і Тихах виготовили понад 3,3 млн цих автомобілів, із яких приблизно 900 тис. потрапили на експорт. Натомість в Італії виробили понад 1,3 млн Fiat 126р.

У 1988 р. «малюхів» експортували до Австралії та на Кубу. Завдяки змінам конструкції Fiat 126p дочекався також і гоночної версії. Польські гонщики зазначали в 70-х роках, що на національних і міжнародних трасах цей невеликий автомобіль справляється напрочуд добре. Наприклад, взимку 1975 р. Собеслав Засада з Логіном Бєляком протестували «малюха» на трасі Варшава–Монако, відрізку дороги відомого рейду Монте-Карло.

Джерело: dzieje.pl