Польща та Україна
Вивчаймо приклад України

Напад Росії на українські кораблі посилив зацікавлення конфліктом, який триває вже п’ять років. Добре було б проаналізувати випадок України і зробити висновки.

У Twitter поширилася інформація про те, що речник німецького уряду сказав, що українські застереження не змінять думки Берліну щодо Nord Stream 2. Іншими словами, німців не цікавить, що Україну розбиратимуть клаптик за клаптиком, вони хочуть бути посередником у продажу російського газу.

З’явилися надії навіть серед німецьких ЗМІ, що Берлін відмовиться від Nord Stream 2. Це показує, що насправді ніхто вже не має ілюзій, що побудова цього газопроводу – це політичний проект і Росія зловживатиме ним, аби посилити тиск на Центральну Європу. Можливо, що задіяння газопроводу стане сигналом для відкритого вторгнення Росії в Україну. Проте німецьких політиків це не цікавить.

Факт, що Берлін – вже офіційно – продає Україну за газ, несе більші наслідки. Отже, перш за все, це означає, що незабаром уся Європа повернеться спиною до подій в Україні, напевно, зосередившись на «проблемі біженців у Середземному морі». Це дозволить Росії зміцнити свою позицію за умов мовчазного ставлення ЄС, де домінує Німеччина.

Додатковий елемент становить той факт, що Німеччина може вести таку політику, бо її захищають американські військові бази. Так, американський щит безпеки дає Німеччині можливість вести політику, результатом якої буде послаблення США. Це явище не нове, така політика Берліна триває роками. Можна задумуватися, чому США на це погоджуються, але відповідь доволі очевидна – Вашингтон не може змагатися зі всіма. Якщо домовиться з Китаєм, становище Берліна погіршиться. Якщо змагання з Пекіном посиляться, Берлін надалі матиме вільну руку в Європі.

Вкрай наївним є твердження, що Німеччина змінить підхід до газопроводу внаслідок дій росіян в Україні. Навпаки – німецька згода щодо газопроводу відкрила росіянам можливість удару по Україні. Дати однозначно це показують.

Будівництво Nord Stream започаткували 2006 р. – саме тоді західні фірми підписали договір з Газпромом. Сам газопровід – його першу частину – відкрили 2012 р. Завдяки цьому проекту Росія отримала можливість шантажувати й Україну, і Польщу. Почалися проблеми з поставками газу. У Німеччині проблема відсутня, оскільки газ туди постачали дном Балтійського моря.

Отже, німці вели переговори з росіянами, коли Москва вела війну проти Грузії. Берлін дуже добре усвідомлював, що будівництво Nord Stream дає Росії шанс посилити тиск на Україну. Коли виявилося, що Росія скористалася нагодою, німці почали говорити про спорудження Nord Stream 2. Коли закінчать, почнуться, напевно, проблеми в Білорусі, яка поки є транзитною країною для російського газу.

Існує теорія, згідно з якою росіян здивували події в Україні, і війна – це відповідь на Євромайдан. Проте насправді навпаки; Nord Stream 2 – доказ, що Росія віддавна готувалася підпорядкувати собі Україну, в чому Німеччина їй допомогла. Москва досконало усвідомлювала, що Київ поволі повертається на Захід і рано чи пізно туди попрямує. Такий же ризик є в Білорусі й, напевно, там також з’явиться необхідність захисту російської меншини, негайно після закінчення Nord Stream 2.

Висновки для нас прості. Отже, Німеччина, як і старі члени ЄС, ставиться до Центральної Європи як до предмета торгів із Росією. Якщо отримають достатньо добру пропозицію, продадуть чергові держави. Крім цього, Захід не усвідомлює наслідків сусідства Росії, попри те, що Німеччина повинна пам’ятати про дві світові війни, які були результатом сусідства Москви та Берліна.

По-іншому думають у Центральній Європі, де дуже добре знають ціну сусідства і з Німеччиною, і з Росією. Мабуть, не існує в нашому регіоні держави, яка не була б окупована одною з цих двох країн, а є такі, наприклад Польща, що зазнали воднораз окупації і Німеччини, і Росії. На основі досвіду ми повинні розвивати співпрацю з іншими державами Центральної Європи, можливо якнайтісніше.

Ну й в інтересі Польщі – те, щоб Україна та Білорусь вистояли. Чим ефективніші ці держави, тим ліпше. Звісно, добре було б, якби ці держави вдалося залучити до співпраці.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
На думку автора статті в газеті Rzeczpospolita, Польща стала частиною протистояння Заходу та Росії і потрібно усвідомити, що це матиме для поляків далекосяжні наслідки.
Анджей Почобут – журналіст, активіст польської меншини в Білорусі – є одним із півтори тисячі політв’язнів лукашенківського режиму. 
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Речник Оперативного командування Збройних сил РП, підполковник Яцек Горишевський оцінив, що спроби збити ракету, яка порушила польський повітряний простір, були пов’язані ще з більшим ризиком.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що низка фінансових, економічних і військових показників вказує на те, що Росія готується до широкомасштабної війни з НАТО.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Державна рада Латвії з електронних ЗМІ заблокувала доступ до дев’яти порталів, які поширювали російську пропаганду.