Польща та Україна
Людмилу Козловську запросив до Німеччини лобіст Росії й захисник Путіна

Впливовий політик Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD) та німецький парламентарій Франк Швабе був одним із ініціаторів візиту голови фонду «Відкритий діалог» Людмили Козловської до Німеччини. За інформацією wpolityce.pl, він протягом багатьох років підтримує російське лобі в німецькій політиці. Швабе також захищав Росію, коли та анексувала Крим, і критикував Революцію гідності в Україні.

Нагадаємо, Козловська отримала короткострокову німецьку візу як виняток, за що боровся, зокрема, Франк Швабе. У Німеччині вона залишатиметься до початку наступного тижня. Її політичним наставником та підтримкою в німецькій політиці є саме цей впливовий політик німецьких лівих. Протягом декількох років Швабе просував російську політику в Німеччині.

У 2014 р., коли росіяни окупували Крим, під час Парламентської асамблеї Ради Європи Швабе сказав, що «не потрібно виключати Росію з діалогу» і закликав Україну до «поміркованості». Німецький політик був проти позбавлення права голосу Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи. Крім того, він критикував Революцію гідності в Україні та повалення режиму Януковича. Тоді він був віце-головою делегації німецького парламенту у Страсбурзі.

Інформацію про прокремлівський курс Швабе портал wpolityce.pl співставив зі словами Козловської та її чоловіка Бартоша Крамека. У розмові з виданням «Die Welt» вони говорили, що не мають нічого спільного з Росією, адже займалися захистом ув’язнених у Росії українців і порушенням прав людини в Казахстані та Туреччині. Крамек сказав, що українки, які працюють в офісі фонду «Відкритий діалог» у Варшаві, бояться, що їх депортують із Польщі.

«Депортація Козловської – це сигнал для негромадян Польщі, які мають мужність критикувати владу у Варшаві. Їм загрожує подібне. А до Польщі прибули 1,5 млн українців, деякі з яких політично активні», – зазначає «Die Welt» і нагадує про суперечки довкола «Відкритого діалогу».

«Це може погіршити польсько-німецькі відносини», – йдеться в «Die Welt». У серпні екс-голова російської залізниці Володимир Якунін, один із найближчих соратників Путіна, внесений у санкційний перелік США, отримав німецьку візу, що дозволяє жити і працювати в Німеччині.

На Якуніна не поширюються санкції, введені проти представників Росії Європейським Союзом. МЗС Німеччини зазначило, що під час рішення про видачу візи до уваги беруть тільки закони ЄС. У 2014 р. США ввели у зв’язку з анексією Криму санкції проти цього представника оточення Путіна.

Крім того, в’їзд до ЄС, Швейцарії, Канади, Австралії та Ліхтенштейну за анексію Криму та розв’язування війни на сході України заборонений керівнику генштабу Збройних сил РФ, генералу Валерію Герасімову. Але для Німеччини його прийом у Берліні не проблема. Канцлер Ангела Меркель зустрілася з ним наприкінці липня, посилаючись на особливий національний інтерес.

Нагадаємо, президент Анджей Дуда та МЗС Польщі гостро розкритикували рішення Берліна про видачу німецької візи Людмилі Козловській.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.
Країни Заходу реагують на президентські псевдовибори в Росії. Білий дім заявив, що ці так звані вибори не були ані вільними, ані чесними.