Польща та Україна
75-річчя Кривавої неділі. Кульмінаційний момент Волинської різні

Роковини, які вже призабули, кілька останніх років усе сильніше впливають на свідомість поляків. 11 липня – це день вшанування пам’яті жертв жорстоких вбивств польських жителів на територіях колишніх Кресів Республіки Польща.

Кривава неділя – таку назву отримала неділя 11 липня 1943 р. Цього дня розпочалася масова операція проти польського населення, яку проводила УПА на Волині. Операція в польській історіографії отримали назву Волинської різні. Лише в цей день вчинено напад на поляків у приблизно 100 населених пунктах (Тімоті Снайдер пише про 167, – ред.) на Волині та Східній Малопольщі.

Волинська різня

Вважається, що в операції, яка розпочалася у 1943 р. і тривала місцями до 1944 р., загинули понад 100 тис. поляків, що проживали на цих територіях. Українці говорять про 10–12 і навіть 20 тис. жертв української національності, однак частину з них убили націоналісти за допомогу полякам.

Організацією, відповідальною за масові, винятково брутальні вбивства поляків, була УПА – збройне крило однієї із фракцій ОУН. Жителів польського походження переважно вбивали сільськогосподарськими знаряддями. Партизани УПА часто нападали в неділі чи свята, закривали поляків у костелах і підпалювали їх.

Ідеологи злочину

Очільником однієї з фракцій ОУН був Степан Бандера. Як діяч, а потім керівник українського націоналістичного руху в міжвоєнній Польщі Бандера був організатором терористичних актів проти польської держави і СРСР,  зокрема замахів 1933 р. на радянське консульство у Львові та 1934 р. – на міністра закордонних справ Другої Речі Посполитої Броніслава Пєрацького.

За замах на Пєрацького його засудили до смертної кари, яку потім замінили на пожиттєве ув’язнення. Після поразки Польщі його звільнили. 30 червня 1941 р. Бандера оголосив у Львові про утворення незалежної української держави, за що в липні 1941 р. німці заарештували його і відправили у концтабір Заксенхаузен. Там він перебував до вересня 1944 р. Після Другої світової війни Бандера оселився в Мюнхені під вигаданим прізвищем Стефан Попель. Загинув у жовтні 1959 р. від рук агента КГБ Богдана Сташинського.

Генерал Роман Шухевич, на псевдо Тарас Чупринка, народився 30 червня 1907 р. у Краківці у Східній Галичині. Як члена ОУН у 1934–1937 рр. його ув’язнила польська влада за терористичну діяльність. Під час Другої світової війни був одним з організаторів українських батальйонів на німецькій службі: «Roland» i «Nachtigall». У 1943 р. очолив УПА, якою командував до своєї смерті. Загинув, оточений військами НКВС, 5 березня 1950 р. у Білогорощі біля Львова.

Джерело: wprost.pl

Фото: Януш Горошкевич

Схожі публікації
Міністерство освіти Ізраїлю заявило, що цього літа ізраїльські учні знову зможуть брати участь в організованих поїздках до Польщі, особливо до колишніх німецьких нацистських концтаборів.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.
Виставка починається з презентації довоєнної Варшави, а наступні розділи показують окуповану Варшаву часів Другої світової війни та те, як місто піднімається з руїн. Виставка також нав’язує до подій в Україні.
Кшиштоф Краєвський розповів про історичне варварство Росії, яка від початку повномасштабного вторгнення в Україну знищує пам’ятники, меморіальні дошки та місця пам’яті, щоб стерти сліди сталінських злочинів.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик заявив, що необхідно створити ідентичний звіт про воєнні збитки, завдані Радянським Союзом полякам, як і у випадку звіту про воєнні репарації від Німеччини.
Московський режим систематично знищує пам’ятні дошки, пам’ятники та хрести на честь поляків ‒ жертв царських і сталінських репресій.
Повну доповідь із балансом воєнних втрат буде представлено щонайменше через 2‒3 роки.
Марцін Пшидач заявив, що польська влада усвідомлює, що виплата репарацій із Німеччини не відбудеться «за один день», однак очікує на конструктивну дискусію з Берліном у цьому питанні.
Сьогодні, 1 вересня, Анджей Дуда взяв участь у памʼятних заходах із нагоди 84-ї річниці початку Другої світової війни на Вестерплатте в Гданську.