Польща і світ
Професор Казімєж Новачик: «Були два вибухи»

«Gazeta Polska» пише про те, як проходять дослідження причин катастрофи польського літака Ту-154М під Смоленськом 2010 р.

Тижневик опублікував розмову з професором Казімєжем Новачиком, заступником голови Підкомісії у справах повторного дослідження авіакатастрофи під Смоленськом.

З досліджених гіпотез одна підтвердилася: два вибухи, спочатку в лівому крилі, а перед ударом об землю – у фюзеляжі. Основою вивчення центру NIAR у місті Вічита в США стала модель літака, створена з понад 30 млн елементів. Американські науковці ще продовжують свою роботу.

На запитання, коли буде оприлюднений звіт з роботи підкомісії, співрозмовник видання відповів, що ухвалення цього документа може відбутися лише на засіданні підкомісії в повному складі і в місці, де буде доступ до секретних матеріалів. Перед публікацією професор Казімєж Новачик передбачає введення редакційних поправок, проте, за його словами, головні висновки не зміняться, тому що їх схвалили всі учасники підкомісії. Ці висновки представлено у відеоматеріалі. Відеоматеріал, присвячений висновкам смоленської підкомісії, нещодавно представлено на засіданні сеймової комісії оборони.

У катастрофі польського літака Ту-154М під Смоленськом 10 квітня 2010 р. загинула вся делегація, 96 осіб, з президентом Польщі Лехом Качинським на чолі, яка мала взяти участь у відзначенні 70-х роковин Катинського злочину.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Міністр юстиції РП Адам Боднар вважає, що Польща вже стала мультикультурною країною, що вимагає запровадження відповідних змін у законодавстві.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.