Інститут національної пам’яті Польщі про маніпуляції та інсинуації росіян

Інститут національної пам’яті Польщі про маніпуляції та інсинуації росіян

Урядова «Российская газета» повідомила, що польсько-німецька декларація 1934 р. була не менш важливою, ніж пакт Ріббентропа-Молотова, і повторила чутки, що глава польського МЗС Юзеф Бек був німецьким агентом. ІНП відповідає, що це чергові маніпуляції та інсинуації російської сторони.

У об’ємній статті російського урядового видання під назвою «Таємні агенти ІІІ Рейху» два автори, зокрема історик спецслужб Молодимир Макаров, називають польсько-німецьку декларацію про ненапад, підписану 26 січня 1934 р., «пактом Ліпського-Нойрата» (за прізвищами підписантів Юзефа Ліпського та Константіна фон Нойрата). За словами газети, декларація «була одним із найцікавіших проявів» того, що Польща «разом з Угорщиною найбільш активно сприяла агресивній політиці Німеччини і розв’язуванню нової війни в Європі». «Российская газета» називає декларацію 1934 р. «майже невідомою в СРСР та Росії» і просуває тезу, що цей документ «за п’ять років до початку війни почав відкривати фашистській Німеччині шлях до Drang nach Osten».

«Саме цей документ створив той фундамент закордонної політики, який дозволив нацистській Німеччині у спокійних обставинах переставити економіку ІІІ Рейху на воєнні рейки, провести модернізацію й оснащення збройних сил новою бойовою технікою», – вказано.

Текст російської газети на прохання агенції PAP прокоментував доктор Рафал Леськевич, уповноважений голови ІНП Польщі у справах досліджень окупаційного терору на польських землях в 1939–1945 рр.

«Переконання, що нібито підписання Польщею і ІІІ Рейхом декларації про ненапад від 26 січня 1934 р. є доказом сприяння і навіть підтримки агресивної німецької політики, є наочним прикладом маніпуляції, яку роблять автори статті. Головним наміром польської влади була необхідність врегулювання політичних відносин з Рейхом, який нарощував сили, і жодною мірою ця декларація не пов’язувалася із укладенням союзу чи то політичного, чи то військового характеру. Декларація була звичайним актом, який регулював у фіксованому об’ємі двосторонні відносини між обома державами. У свою чергу пакт Рібентропа-Молотова від 23 серпня 1939 р., на який посилаються автори статті, разом із долученим до нього таємним протоколом був актом між державами, які представляли дві тоталітарних системи, і це він прямо вів до розв’язування війни. Через кілька днів після укладення пакту відбулася німецька агресія на Польщі, потім агресія СРСР на східні кордони РП. Тим самим, наскільки польсько-німецька декларація про ненапад мала мирний характер, без впливу на європейський порядок, настільки ж пакт Ріббентропа-Молотова став де факто актом про напад», – оцінив науковець.

Уповноважений глави ІНП прокоментував також звинувачення в тому, що глава МЗС Польщі Юзеф Бек таємно співпрацював з Німеччиною та сприяв німецьким політичним ініціативам всупереч інтересам Польщі. Історик звернув увагу, що, крім маніпулятивних заяв російських служб, жодних будь-яких доказів цього не надано. «Закордонна політика, яку вів Бек, особливо у відносинах з Німеччиною, мала на меті виключно врегулювання відносин із сильнішим від Польщі і небезпечним сусідом. Всі роздумування, які наведені в цій статті, мають характер інсинуації», – підкреслив доктор Леськевич.

Джерело: niezalezna.pl