Польща і світ
Німеччина, Туреччина та Польща купують менше газу у Росії

Зменшується європейський попит на газопровідний газ із Росії. Закупівлі значно скоротили не лише Польща, чий імпорт зменшився на третину, але й найбільші на сьогодні одержувачі – Німеччина та Туреччина.

Газпром оголосив, що за сім з половиною місяців цього року продав за кордон на 4,7 % менше газу, ніж у минулому році. Концерн наголошує, що багато країн збільшили обсяги закупівель: Угорщина на 55,1 % в річному вираженні, Австрія – на 31,5 %, Чехія – на 38,5 %, Словаччина – на 34,2 %, Нідерланди – на 10,9 %, Франція – на 4,3 %. Однак це менші одержувачі.

Незрозуміле майбутнє Nord Stream 2

Основні замовники починають скорочувати обсяги закупівель у Росії. Це може бути пов’язано зі здешевленням скрапленого газу (СПГ), який є надлишковим на вільному європейському ринку. Хто і на скільки зменшив закупівлі газу в «Газпромі», компанія не повідомляє, але якщо зануритись у детальні дані, результати дещо дивують.

У першій половині цього року Німеччина купила у росіян 26,98 млрд м куб. газу, тобто на понад 2,5 млрд м куб. менше, порівняно із аналогічним періодом минулого року. Туреччина скоротила закупівлі з 12,7 млрд м куб. до 8,1 млрд м куб. До обох цих країн спрямовані нові російські газопроводи – Nord Stream 2 (два гілки, 55 млрд м куб. на рік) та Турецький потік (+16 млрд м куб. на рік). Питання – кому «Газпром» хоче продавати ці величезні додаткові обсяги газу, якщо попит на німецькому та турецькому ринках так чітко зменшується?

У цій ситуації серед найбільших клієнтів «Газпрому» на друге місце піднялися італійці, чиї замовлення незначно зросли (11,68 млрд м куб. проти 11,51 млрд м куб.). На третьому місці – Білорусь (10,14 млрд м куб., порівняно з 10,1 млрд м куб.). На четвертому місці – Туреччина, яка випередила цілком залежну від російського газу Австрію. Остання імпортує майже стільки ж (7,44 млрд м куб.), скільки у кілька разів більша Туреччина.

У десятці найбільших клієнтів – також Франція, Велика Британія (падіння закупівель з 7,4 млрд м куб. до 6 млрд. м куб.), Угорщина.

Польща зменшує газову залежність

Наші закупівлі російського газу у першому півріччі цього року знизилися на третину. Вони склали 4,35 млрд м куб. проти 6,04 млрд м куб. роком раніше. Десятку закриває Чехія (4,2 млрд м куб.).

Зменшується також інтерес до російського серед країн пострадянського простору (крім Білорусі). Найбільше скоротив закупівлі Казахстан – на 40 % (з 2,24 млрд м куб. до 1,5 млрд м куб.). Все менше купують також Литва, Латвія та Естонія. Статистика «Газпрому» також включає імпорт газу в Україну, хоча країна припинила купувати газ із Росії з 25 листопада 2015 р.

«Газпром» повідомляє, що за перше півріччя продав Україні 1,55 млрд м куб. (як і минулого року). Це газ, що постачається до східних регіонів України, окупованих російськими бойовиками. «Газпром» постачає їм газ, незважаючи на відсутність замовлень українського «Нафтогазу» та офіційну позицію України, яка визнає російські поставки незаконними. «Газпром» виставляє «Нафтогазу» рахунки за ці поставки.

До 31 грудня цього року в «Газпрому» завершується контракт на транзит газу в Європу через Україну, а 17 травня 2020 р. – на транзити через Польщу. Минулого року через Україну було перегнано близько 80 млрд м куб. газу. Частина сировини надійшла до країн Центральної та Східної Європи, але значно більше – через Словаччину та Чехію до Німеччини. У свою чергу, через Польщу «Газпром» відправляє близько 30 млрд кубометрів газу по Ямальському трубопроводу. Завдяки запланованому на кінець цього року введенню в експлуатацію Nord Stream 2, потужністю 55 млрд. кубометрів на рік, росіяни хотіли стати незалежними від транзиту до країн Західної Європи. Однак будівництво затягується і вже неможливо, щоби воно завершилося до кінця цього року. Це означає гарячі переговори не лише з Україною, а й із Польщею щодо визначення нових правил транзиту через території обох країн.

Невигідний Ямальський договір

За імпорт газу з Росії до Польщі відповідає компанія «PGNiG», яка підписала довгостроковий Ямальський контракт із «Газпромом». Угода була укладена у 1996 р., а додаток до нього було підписано у 2012 р. Ямальський договір діє до 31 грудня 2022 р. Згідно з ним Польща може імпортувати з Росії до 10,2 млрд кубометрів газу на рік, при чому зобов’язана прийняти щонайменше 85 % цього обсягу. Зараз ціна визначається виходячи з ціни на нафту, так і з ціни на газ на зовнішніх ринках.

Договір не завжди виконувався. З вересня 2014 р. по березень 2015 р. росіяни обмежували свої поставки газу всупереч умовам договору. Раз у раз, особливо взимку, коли попит на газ є найвищим, відбувалося припинення поставок. Це одна з головних причин, чому Польща активізує свою діяльність у напрямку диверсифікації. З 2016 р., коли було запущено газовий термінал у Свиноусті, зростають обсяги поставок морським шляхом, особливо зі США та Катару.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.
Країни Заходу реагують на президентські псевдовибори в Росії. Білий дім заявив, що ці так звані вибори не були ані вільними, ані чесними.