51 років тому, у ніч з 20 на 21 серпня 1968 р., у Черній над Тисою розпочалася операція «Дунай». Загалом 600 тис. військових Варшавського договору перейшло кордони Чехословаччини. Це означало кінець мріям про демократизацію цієї країни, яку провадив тоді Олександр Дубчек. Одним із головних ініціаторів збройної інтервенції був Владислав Гомулка.
15-17 серпня на засіданні політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу було прийняте рішення про збройну інтервенцію. Через три дні розпочалася операція «Дунай».
Всього кордони Чехословаччини перейшло 600 тис. радянських, польських, болгарських, угорських солдатів, а також кількадесят німецьких. Безпосереднім претекстом був лист компартійних діячів Чехословаччини із проханням про збройну допомогу. Це не була фальшивка: такий лист дійсно був написаний, хоча, звісно, під диктовку Москву, що пізніше визнав Янош Кадар, називаючи ці події «планом Брежнєва». Підписали лист старі партійці, представники ще сталінської закваски.
Світ залишив чехів і словаків на самоті. Війська НАТО відступили на 200 кілометрів, аби не створювати напруги, а Москва запевнила керівництво Північноатлантичного альянсу, що інтервенція не становитиме для них загрози. Попри це чехи здали іспит. Хоч, щоправда, представників найвищої влади арештували, вони перед цим не наважилися використати власні збройні сили, але вся решта суспільства виступила зі спротивом проти загарбників. Хоч, звісно, в міру можливості.
Вогнища бунту виникали спонтанно і ніким не контролювалися – в результаті цього загинуло близько 100 осіб. 27 серпня ув’язнені в Москві чехословацькі лідери з Олександром Дубчеком на чолі підписали таємний так званий московський протокол, у якому зобов’язалися відновити політичну ситуацію, яка була до заколоту. Після повернення у країну вони підписали ще й згоду на те, аби на території Чехословаччини були присутні військові сили Варшавського договору (до цього часу там не було радянських військ). Цим символічним договором закінчилися події Празької весни, хоча ще близько року вибухали з різних причин демонстрації на захист її досягнень, які все жорстокіше придушували «визволителі».
Джерело: niezalezna.pl