Польща і світ
Російські газопроводи: Москва грає на кількох фронтах

«Через ускладнення з Nord Stream 2 РФ повертається до ідеї Turkish Stream», – прокоментував польський експерт у справах енергетики Войцєх Якубік.

Розмови прем’єр-міністра Росії Дмитра Медвєдєва цими днями в Болгарії великою мірою стосувалися енергетики, зокрема продовження газопроводу «Турецький потік» із Росії через Чорне море до європейської частини Туреччини. Як повідомляли російські ЗМІ, через ускладнення зі спорудженням «Північного потоку 2» Москва може компенсувати обмеження його пропускної здатності за допомогою турецького маршруту. Дмитро Медвєдєв заявив, що продовження останнього на Захід вимагало б гарантій із боку Європейського Союзу.

Нашим гостем є експерт у справах енергетики Войцєх Якубік з порталу BiznesAlert.pl.

– Я думаю, це свідчить про послідовність російської влади, яка грає на кількох фронтах одночасно. Там, де немає перешкод, будівництво відбувається швидко. Наприклад, на дні Балтійського моря вже прокладено понад 800 км труб «Північного потоку 2». Але, справді, дискусія про газову директиву, яка здатна підпорядкувати цей проект євросоюзному законодавству, може його затримати. Тому росіяни повертаються до розмови на тему проекту, який також постійно просувають, – «Турецького потоку». Цей маршрут, ймовірно, буде створений, тому що він постає за межами Європейського Союзу. Але важливим є також європейське відгалуження. Росія не хоче просити гарантій ЄС, а звертатися до окремих країн, щоб Європейська комісія не могла вплинути на цей проект, як у минулому зробила з набагато більшим «Південним потоком».

У цьому російському проекті йшлося про будівництво газопроводу, який через Росію, Чорне море і Болгарію постачатиме до Європи газ південним коридором, що обмине Україну. Тобто так, як уже тепер відбувається з «Північним потоком», який зміцнить «Північний потік».

– Але через спротив Європейської комісії, яка мала застереження до угоди з погляду антимонопольного законодавства, «Південний потік» анулювали, його не реалізували. Черговим його втіленням є «Турецький потік». Цей маршрут постає за межами європейської юрисдикції, він з’єднує Росію з Туреччиною. І лише відгалуження, що планується з Туреччини до Європейського Союзу, могло б виконувати стратегічні цілі «Південного потоку», постачало б газ до газового серця Європи – газорозподільного центру в Баумґартені в Австрії. Але для цього необхідна співпраця компаній у Європі і згода Європейської комісії.

Теоретично, все відбувається згідно з законом, але Європейська комісія може перешкодити його реалізації. Саме тому Москва закликає країни ЄС вплинути на комісію, щоб вона не могла втручатися в цей проект.

– Йдеться про те, щоб знайти в Європейському Союзі представників, які доведуть до створення цього відгалуження. Необхідною є політична згода і європейські компанії, які візьмуть участь у цьому проекті. Гроші знайдуться, хоч би російські. Це запрошення до співпраці всупереч спільній політиці Євроспільноти в сфері диверсифікації. Адже ми матимемо черговий газопровід із російським газом. Звичайно, маршрут інший, але напрямок той самий. У випадку «Північного потоку 2» позиція Європейської комісії є чіткою, вона намагається гальмувати партикуляризм Німеччини, яка відстоює цей маршрут, щоб мати дешевий газ, і не хоче втручання Єврокомісії. Подібно буде на півдні. І незалежно від фіналу проекту «Турецький потік», російські дії вже тепер дестабілізують ситуацію. Вже незабаром відбудуться вибори до Європейського парламенту і спір за «Північний потік 2» і «Турецький потік» – чудові теми на виборчу кампанію євроскептичних угруповань.

Болгарія та Румунія лише збільшують свою залежність від Росії.

– Болгарія торгує своїм енергетичним суверенітетом, якщо може заробити з росіянами і не наразитися на Європейську комісію та Вашингтону, який дуже часто втручається в справи Софії. Розмови стосуються ядерного проекту «Белене» за участю Росатому, а також «Турецького потоку». Тут є аналогія з позицією Угорщини, яка погодилася на розбудову атомної електростанції «Пакш» за російські гроші, хоч насправді це означає, що впустила до себе чергове російське представництво, адже практично це буде екстериторіальний російський проект. З другого боку, угорська сторона відкрита на «Турецький потік». І Угорщина, і Болгарія готові торгувати своїм суверенітетом. Вони не припиняють заяв про альтернативи, постачання зрідженого газу, наприклад зі Свіноустя та інших напрямків: Румунії, Азербайджану. Але якщо говорити про конкретні дії румунської та болгарської сторін, то вони, мабуть, охоче співпрацювали б при російських проектах, завдяки яким отримають дешевий газ та електроенергію.

Угорщина пояснює, що газ важко отримувати з іншого напрямку через відсутність інтерконекторів. Проте, будуть створені інтерконектори, що з’єднуються з російським маршрутом.

– Якщо треба збудувати, то російські компанії вже зголошуються до тендерів у Болгарії і все виглядає як запланована гра. Якби такі країни, як Угорщина та Болгарія, справді хотіли придбати зріджений газ у Хорватії, то з’явилися б клієнти. Поки їх немає, тому що хорватських клієнтів підкуповує «Газпром», подібно як болгарських і румунських. Держави на протилежному боці цього спору, наприклад Польща та Литва, вже отримують зріджений газ і «Газпром» тут радить собі набагато слабше. Дуже багато залежить від політичного фактору. У цій частині Європи, де лежить Болгарія, набагато більше прагматизму, який довгостроково можна вважати своєрідною наївністю. Бо, справді, буде дешевше, можна заробити, але в перспективі ці країни втрачатимуть суверенітет у закордонній політиці.

Атомні електростанції в Європі важко будувати без росіян або китайців. Російська сторона пропонує перспективу, що за все заплатить, збудує, але це означатиме тисячі працівників, неофіційні впливи, економічну залежність від російського постачальника.

Войцєх Якубік також прокоментував заяву російського прем’єр-міністра Дмитра Медвєдєва про те, що Росія готова зберегти транзит газу територією України, якщо газові концерни обох сторін врегулюють спори, а угода з Києвом буде економічно вигідною.

– Це черговий елемент торгів у східному стилі. Дмитро Медвєдєв мусив сказати про готовність підтримати постачання територією України, тому що Росія не зможе його припинити через спір за «Північний потік 2». Мабуть, протягом найближчого року воно ще збережеться, чи хочуть цього росіяни, чи ні. Отже, це ніякі не поступки, а звучить воно добре, наприклад, у нідерландській пресі, яка менше знає про реалії Східної Європи. Медвєдєв невипадково каже про угоду між компаніями. Адже умови постачання через Україну мають узгодити в тристоронньому процесі Європейська комісія, Росія та Україна. Київ хоче реформуватися й інтегруватися з європейським ринком газу, а це не буде можливим, якщо договір не буде узгоджений за правилами. Отже, Росія заохочує українську сторону до сепаратистських дій стосовно Єврокомісії – мовляв, можливо, вони отримають добрі умови, може, газ буде дешевшим і не треба буде важких для суспільства газових реформ. Це дуже добра пропозиція, наприклад, для Юлії Тимошенко в разі її перемоги на виборах. У травні – чергові розмови тристоронньої групи і можна їх провалити, якби владу в Україні захопили проросійські сили. Це негативний сценарій для Європейського Союзу. Все має бути вигідним. Росія твердить, що постачання через Україну є найдорожчим, але є аналізи європейських та американських дослідницьких центрів, що постачати через Україну найдешевше, «Північний потік 2» не має жодного економічного сенсу, а лише спрямований проти України.

Польський експерт Войцєх Якубік додав, що обидві сторони, врешті-решт, прийдуть до розмов, але є питанням, чи це відбудеться під патронатом Європейської комісії, і невідомо, скільки зможе досягти російська сторона.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
На думку автора статті в газеті Rzeczpospolita, Польща стала частиною протистояння Заходу та Росії і потрібно усвідомити, що це матиме для поляків далекосяжні наслідки.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Речник Оперативного командування Збройних сил РП, підполковник Яцек Горишевський оцінив, що спроби збити ракету, яка порушила польський повітряний простір, були пов’язані ще з більшим ризиком.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що низка фінансових, економічних і військових показників вказує на те, що Росія готується до широкомасштабної війни з НАТО.
Радник очільника НАТО Борис Руж запевнив, що Північноатлантичний альянс зробить кроки, щоб показати світові та перш за все Путіну, що НАТО і Україна зближуються.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив учора, 14 березня, що сказати такому агресору, як Росія, що ми не перетнемо певну межу, вже є поразкою.
Очільник МЗС Польщі висловив надію, що Москва має межі своєї агресії та відсутності реалізму. Він нагадав, що росіяни марили «захопленням Києва за три дні».
Політик вважає, що вкрай важливо якомога швидше забезпечити Україну боєприпасами, щоб вона могла ефективно захиститися від російської агресії.
Прем’єр-міністр Польщі наголосив, що підтримка України у війні з Росією є європейським національним інтересом. Так польський політик прокоментував неоднозначну позицію Словаччини та Угорщини щодо вторгнення Росії в Україну.