Польща і світ
«Gazeta Polska»: Лех Качинський, спецслужби і литовська операція

Дорота Каня пише, що закордонна політика Леха Качинського становила особливий інтерес для спецслужб.

Закордонна політика президента Польщі Леха Качинського становила особливий інтерес як для екс-міністра закордонних справ Радослава Сікорського, так і для спецслужб. Так склалося не у зв’язку із турботою про безпеку глави держави. Йшлося про маргіналізацію значення та впливу Леха Качинського на зовнішню політику. Про це пише «Gazeta Polska».

Під особливу увагу потрапив візит президента Леха Качинського до Вільнюса 8 квітня 2010 р., який став причиною зміни його планів, що стосувалися поїздки до Смоленська. «Зрештою, він вирішив вирушити літаком, бо раніше мав летіти до Вільнюса на зустріч із президенткою Литви. Це означало, що він не зможе поїхати потягом із сім’ями жертв Катинського злочину», – розповідав у липні 2010 р. Ярослав Качинський.

Декількагодинний робочий візит президента відбувся на запрошення президентки Литви Далії Грибаускайте, а офіційною підставою для нього було продовження перемовин, розпочатих під час попереднього візиту Леха Качинського до Вільнюса у березні 2010 р. у зв’язку зі святкуванням незалежності Литви.

Неофіційно було відомо, що як посольство Польщі у Вільнюсі, так і Міністерство закордонних справ хотіли, аби Лех Качинський був присутнім у Вільнюсі 8 квітня 2010 р. Якою була причина? Голосування в литовському парламенті над урядовим законопроектом, згідно із яким імена та прізвища литовських поляків мали вписувати до паспортів у двох формах: литовською та польською мовами. Для президента Качинського це питання було особливо важливим: він спілкувався на цю тему як із Далією Грибаускайте, так і з її попередником Вальдасом Адамкусом.

«Ще перед голосуванням було відомо, що литовці не хотітимуть приймати того законопроекту», – сказав під час розмови з виданням «Gazeta Polska» Міхал Дворчик, який у часи президентства Леха Качинського був одним із його радників (нині він депутат від керівної партії «Право і справедливість».

За інформацією видання «Gazeta Polska», саме працівники посольства Польщі у Вільнюсі переказали президентові Качинському інформацію, що його присутність 8 квітня у Вільнюсі матиме позитивний вплив на результат голосування у литовському парламенті щодо настільки важливої для поляків справи.

«Леха Качинського ввели в оману. Напевно треба було показати його слабкість на міжнародній арені: ось прошу, поїхав до Литви й це нічого не принесло. Зрештою, прихильні до «Громадянської платформи» мас-медіа саме так це показували 9 квітня 2010 р., водночас інформуючи, наскільки успішними був візит екс-прем’єр-міністра Дональда Туска до Катині та його зустріч із Володимиром Путіним», – говорить виданню колишній працівник Бюро національної безпеки, який працював у цьому органі в часи президентства Леха Качинського.

«З погляду Смоленської катастрофи потрібно брати до уваги також те, що президент Качинський поїхав за кордон 8 квітня для того, аби 10 квітня 2010 р. вирушити до Смоленська літаком, а не, як планував, потягом. Не було жодної важливої підстави для того, аби президент 8 квітня перебував у Литві, що обстоювала польська дипломатична служба», – зазначає співрозмовник «Gazeta Polska».

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.