Польща і світ
25 років тому в Москві ратифікували договір про виведення з Польщі радянських військ

25 років тому, 26 жовтня 1991 р., у Москві ратифікували договір про виведення з Польщі радянських військ. Згідно з ним військові частини мали покинути Польщу до 15 листопада 1992 р., а транзитно-ліквідаційні частини – до кінця 1993 р.

«Імпульсом, який прискорив дозрівання радянської влади до реальних розмов із Варшавою на тему виведення військ, стало рішення польського уряду, прийняте у січні 1991 р., про блокування транзиту частин радянської армії, які виводилися з Німеччини. Ця контроверсійна ініціатива виявилася слушною, хоча й, безсумнівно, певною мірою зашкодила польсько-німецьким стосункам. Проте цим Польща продемонструвала, що вона не буферний простір між Німеччиною та СРСР, а ці дві держави не можуть перекидати через її території сотні тисяч солдатів без жодної участі Варшави. У результаті переговори, які тривали впродовж 1991 р., закінчилися ратифікацією 26 жовтня в Москві договору про виведення радянських військ із Польщі» (Антоній Дудек «Політична історія Польщі 1989–2005»).

Північна група радянських військ у Польщі була сформована в 1945 р. із військ 2-го білоруського фронту, проте формально вона була утворена лише 17 грудня 1956 р. на підставі укладеного у Варшаві «Договору між урядом ПНР та урядом СРСР про юридичний статус радянських військ, тимчасово розміщених у Польщі».

Згідно з цим договором, загальна кількість радянських військ у Польщі була встановлена в межах 62–66 тис. солдатів, із них наземних військ – 40 тис., авіації – 17 тис. і військового флоту – 7 тис. У ті часи російські гарнізони розміщувалися на територіях 15 воєводств та 4 окружних управлінь державних лісів.
Усього радянська армія використовувала 70 тис. га різних територій, зокрема орних ґрунтів – 563 га, лук і пасовищ – 5 тис. га, лісів – 35 тис. га, вод (ставків та озер) – 63 га. На цих територіях були розміщені 13 аеродромів та 4 полігони, які займали близько 60 тис. га. Також у використанні радянської армії були бічні залізничні дороги, протяжністю в 64 км, та 3 км побережжя у двох портових басейнах.

Цим військам ще належали 1,2 тис. житлових будинків (приблизно 10 тис. помешкань) та близько 2,5  тис. казарм, площею понад 2 млн м. кв. Війська самостійно спорудили 332 казармено-штабних будівель, 800 складів, 240 житлових будинків.

Із Північною групою радянських військ у Польщі, штаб якої містився в місті Легниці, співпрацювало утворене в 1957 р. Бюро уповноваженого польського уряду у справах перебування радянських військ у Польщі. Діяла спільна комісія, що розглядала спірні справи, які головним чином стосувалися компенсацій за шкоди, спричинені радянським частинами.

Росіяни почали виводити свої війська з Польщі ще в 1989 р., після парламентських виборів, проведених на засадах, узгоджених під час засідань «круглого столу». У їх результаті Сейм призначив Тадеуша Мазовецького першим некомуністичним прем’єр-міністром.

На кінець 1990 р. кількість цих військ зменшилася до 48 тис. солдатів (разом із працівниками сфери обслуговування та сім’ями професійних військовослужбовців у Польщі перебували приблизно 90 тис. радянських громадян). Тоді Польщу покинули полк винищувально-штурмової авіації з Колобжега, полк протиповітряної артилерії з Легниці, вертолітний полк із Бжега, автобатальйон із Свідниці, хімбат із Вроцлава та десантно-штурмова бригада з Бялогарду.

9 квітня 1991 р. вважають початком офіційного виведення радянських військ. У той день із гарнізону в Борне-Суліново виїхав ешелон, який транспортував у кількадесятьох вагонах ракетну частину.

Відповідно до польсько-російського договору, укладеного 22 травня 1992 р. під час візиту президента Леха Валенси до Москви, останній солдат повинен був покинути Польщу 31 грудня 1993 р. Президент Росії Борис Єльцин скоротив цей термін на 3 місяці.

За весь 1992 р. з Польщі вивели 35 тис. солдатів, близько 200 літаків, із них 150 бойових, 220 танків, приблизно 770 бронемашин, 153 гармати, калібром більше 100 мм, 126 пускових установок і 24 торпедних катери. Залишилося понад 4 тис. солдатів, розташованих у 20 місцях. Остання бойова частина покинула Польщу 28 жовтня 1992 р.

16 вересня 1993 р. російській війська покинули Легницю, яка з часів Другої світової війни була місцем дислокації командування радянських (потім російських) військ, розміщених у Польщі. Днем пізніше президент Польщі Лех Валенса прийняв від генерала Леоніда Ковальова рапорт про закінчення виведення російських військ із Польщі.

Після прийняття рапорту президент Польщі Лех Валенса сказав: «Цей день, 17 вересня, став у польській історії датою болісною і зловісною, відкриваючи дорогу, яка вела поляків до в’язниць і таборів, Катині, страждань, принижень і поневолення. (…) Сьогоднішній день, 17 вересня 1993 р.,  завершує певну епоху в нашій спільній історії. Сповнилася міра історичної справедливості. На території польської держави вже немає чужих військ. Суверенність Речі Посполитої отримала остаточне підтвердження».

Професор Дудек звертає увагу на те, що «на поступки Москви в питанні виведення військ вирішальне значення мала не політика Польщі, а перебіг боротьби за владу в самому Кремлі та її далекосяжні наслідки. Йдеться про спробу скинути Горбачова, яку в серпні здійснила група членів керівництва КПРС на чолі з віце-президентом СРСР Геннадієм Янаєвим» («Політична історія Польщі 1989–2005»). Путч Янаєва відбувся 19–21 серпня 1991 р.

18 вересня 1993 р. останні російські солдати виїхали з варшавського Східного вокзалу до Росії. У Польщі залишилася тільки військова місія у складі 30 військовослужбовців, яка пізніше керувала транзитом російських військ із Німеччини до Росії.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Переважна більшість поляків не хоче, щоб військових з їхньої країни та інших союзників по НАТО відправляли в Україну.
У Варшаві 26 березня відбулося перше засідання представників країн-учасниць «коаліції бронетехніки» на підтримку України. Українську делегацію очолив заступник міністра оборони України, генерал Іван Гаврилюк.
Кожен, хто буде призваний на військові збори, має право на відпустку без збереження заробітної плати за цей період і виплату, розмір якої залежатиме від займаної посади та військового звання.
Створення вертолітної бази в Люблінському аеропорту передбачено в листі про наміри між Міністерством національної оборони, містом Люблін, Люблінським воєводством та аеропортом Люблін.
Про це свідчать результати останнього опитування, проведеного на замовлення RMF FM та Dziennik Gazeta Prawna.
Сьогодні вночі було оголошено про проведення операції польської та союзницької авіації в повітряному просторі Польщі.
Загальновидовий центр бойової підготовки Об’єднаних збройних сил JFTC у Бидгощі, що діє в структурах Північноатлантичного альянсу, за 20 років свого існування підготував кілька десятків тисяч командирів, штабних офіцерів і радників.
Військово-морський флот Республіки Польща повідомив на своїх сторінках у соціальних мережах, що підводний човен Orzeł знову може безпечно занурюватися.
Секретарка російської громадської ради Татьяна Косінова закликає росіян в еміграції підтримувати Україну не лише на словах, але й на ділі.