У Празі встановлять пам’ятник власівцям

У Празі встановлять пам’ятник власівцям

Влада празького мікрорайону Жепориє у вівторок, 10 грудня, увечері прийняла рішення встановити пам’ятник солдатам Російської визвольної армії – формації, створеній у 1944 р. німцями, якою командував колишній радянський генерал Андрій Власов.

Власівці, яких у інших країнах Східної Європи оточує похмура слава через те, що вони вирізнялися жорстокістю, коїли вбивства, ґвалтування та грабежі, у Празі викликають у багатьох осіб позитивні асоціації.

5–9 травня 1945 р. вони разом із чехами виступили проти німців у рамках Празького повстання. На думку істориків, солдати збройних сил Комітету визволення народів Росії внесли навіть вирішальний вклад у розгром німецького гарнізону та частин СС у столиці Чехії.

Пам’ятник солдатам генерала Власова, остаточного проєкту якого ще немає, буде споруджений до травня наступного року, коли відзначатимуть 75-ту річницю закінчення Другої світової війни і річницю Празького повстання.

На думку старости Павла Новотного, мікрорайон Жепориє, який до 1974 р. був приміським селом, де в 1945 р. дислокувалися солдати Російської визвольної армії, повинен вшанувати 300 військових із цієї формації, які полягли в боях з німцями.

Новотний теж обіцяв, що пам’ятник перебуватиме під постійним відеонаглядом, аби уникнути небажаних інцидентів. Його виготовлять із матеріалу, до якого не приставатимуть фарби графіті. Також на пам’ятнику не буде слова «власівці», натомість буде вміщена об’єктивна інформація, яка висвітлюватиме участь солдатів Власова на східному фронті на боці Вермахту.

Засідання місцевого самоврядування було дуже емоційним. Перед голосуванням деякі жителі мікрорайону, які брали участь у обговоренні, критикували цю ідею. Натомість інші, посилаючись на свідчення батьків і дідів, говорили, що пражани до присутності у своєму місті росіян у німецьких мундирах ставилися виключно позитивно.

Проти виступило теж посольство РФ у Празі, яке підкреслило, що пам’ятник буде в такому разі порушенням міжнародних зобов’язань Чехії, які виникають з умови, що воєнні злочини не підлягають строку давності. Двома тижнями раніше Новотний передав персоналу російського посольства лист до президента Росії Володимира Путіна, в якому заявив, що він не має наміру обговорювати з Кремлем плани мікрорайону. Пізніше російська дипломатія назвала саму ідею вшанування «огидною ініціативою», яка служить реставрації нацизму.

Російська визвольна армія була створена після довгої підготовки, яка тривала з 1942 р. до вересня 1944 р. 130-тисячна армія була укомплектована радянськими військовополоненими, які перебували в німецьких таборах. Їм запропонували служити у Вермахті та воювати з Червоною армією.

Генерал Андрій Власов, після того, як у 1942 р. потрапив у німецьки полон і підписав так звану смоленську декларацію, почав співпрацювати з нацистами і сформував дві дивізії, які на початку 1945 р. воювали проти Червоної армії. Навесні 1945 р. вони дислокувалися в Чехії та намагалися дістатися на території, зайняті західними союзниками.

У травні 1945 р. частина командування визвольної армії прийняла рішення приєднатися до повстання у Празі на боці Чеської національної ради. У боях з німцями загинули 300 власівців, загальні втрати повстанців становили 3 тис. убитими. Всього у Празькому повстанні втратили життя близько 8 тис. жителів чеської столиці та навколишніх населених пунктів.

Військовим Російської визвольної армії врешті не вдалося дістатися в американську зону. Власов та його офіцери потрапили у британську зону. Великобританія видала власівців у руки радянської влади, яка в 1946 р. засудила їх за зраду до смертної кари. Певна група солдатів потрапила у тюрми та на заслання.

Джерело: niezalezna.pl