Світ
Brexit і Росія в аналітиці Польського інституту міжнародних відносин

Влада Російської Федерації вважає брекзіт корисним для себе з політичного та економічного поглядів. Це дані Польського інституту міжнародних відносин.

За словами авторки роботи Агнєшки Лєгуцької, російська влада сподівається, що вихід Великобританії з ЄС поглибить кризу європейської інтеграції і послабить прихильників жорсткої політики ЄС щодо Російської Федерації та посилення санкцій, а також очікує, що брекзіт обмежить відтік російського капіталу за кордон і переконає російських олігархів повернутися до країни. «Проте можливі негативні наслідки брекзіту вплинуть і на російський бізнес у Великобританії», – відзначають в інституті.

Авторка аналізу вказує на те, що влада Сполученого Королівства підозрює Росію в підтримці прихильників брекзіту та нагадує, що Британська виборча комісія передала справу до Національного агентства у справах злочинності, адже головний спонсор кампанії Leave.eu Аррон Бенкс не зміг вказати джерел її фінансування, а ЗМІ повідомили, що він отримав вигідні контракти на видобуток російського золота.

Політичне значення брекзіту для Росії

Основною тезою, висунутою авторкою, є те, що Росія сприймає брекзіт як можливість послабити позицію ЄС. «За даними російської влади, переговори ЄС–Великобританія, які продовжили до 31 жовтня цього року, обмежують здатність ЄС вести активну зовнішню політику, зокрема щодо Російської Федерації. На їхню думку, брекзіт викличе подальші кризи в ЄС і перешкоджатиме його функціонуванню. ЄС залишить держава, дії якої, з російського погляду, загрожують стратегічним інтересам Російської Федерації», – пише Агнєшка Лєгуцька.

Вона зазначає, що Великобританія ідентифікує російську загрозу як одну з найважливіших для європейської безпеки, а після російської агресії на Україну у 2014 р. виступає за жорсткішу політику ЄС щодо Росії. Британський уряд є прибічником додаткових санкцій і зміцнення східного флангу НАТО, а також Польщі та країн Балтії.

«Сполучене Королівство є провідною країною в багатонаціональній групі Альянсу, розташованій в Естонії. За даними соціологічних опитувань, 60 % британців вважають Росію загрозою, а 49 % хочуть посилення санкцій ЄС проти неї. РФ сподівається, що брекзіт призведе до ослаблення групи країн, які підтримують жорстку політику ЄС щодо Росії, що в довгостроковій перспективі сприятиме, зокрема, скасуванню галузевих санкцій, накладених ЄС на російську енергетичну й оборонну промисловість», – наголошується в роботі.

Економічне значення

Агнєшка Лєгуцька стверджує, що влада Російської Федерації хоче обмежити відтік російського капіталу, який виводиться із країни найбагатшими громадянами, котрі хочуть приховати свою власність за межами держави. За її словами, протягом останніх 25 років з іноземних банківських рахунків із Росії перерахували майже 750 млрд доларів, із яких велика частина, розмір якої складно оцінити, потрапила до Великобританії, зокрема до британських заморських територій (наприклад, на Британські Віргінські Острови).

«Інвестиційна діяльність у цій країні дозволила росіянам отримувати так звані золоті візи, які британська влада ввела в 1994 р. першою в ЄС (зараз їх вартість становить 2 млн фунтів стерлінгів). Завдяки ним іноземці отримували право на постійне проживання, купівлю нерухомості, навчання і роботу на території Великобританії. Росіяни використовували британську банківську систему і компанії, зареєстровані в британських офшорах, щоб реінвестувати гроші в Росії, уникаючи сплати податків, що завдавало збитків російському бюджету», – вказано в документі інституту.

Таким чином, брекзіт, на думку російської влади, заохочуватиме російських олігархів переводити кошти назад у Росію через нові положення у Великобританії, що обмежуватимуть свободу іноземних інвестицій. Як нагадує Агнєшка Лєгуцька, з 29 березня цього року нові інвестори повинні довести походження своїх прибутків за останні два роки, а гроші мають спрямувати на інвестиції в бізнес, а не на державні облігації.

«У багатих росіян теж почалися проблеми з продовженням права на перебування у Великобританії. Роман Абрамович, власник футбольного клубу «Челсі», безуспішно намагався відновити дозвіл. Врешті-решт, у травні 2018 р. йому надали громадянство Ізраїлю, завдяки якому він може залишатися на британській території», – відзначає інститут.

«Однак російські бізнесмени, швидше за все, переноситимуть вклади в офшори у британських заморських територіях, а не в Російській Федерації. Ще у 2018 р. вартість інвестицій, здійснених у Росії компаніями з російським капіталом, зареєстрованим на Віргінських островах, збільшилася втричі порівняно з 2017 р. Опублікований у травні 2018 р. звіт Комітету з закордонних справ Палати громад про корупційну діяльність росіян у Великобританії свідчить про те, що протидія російській присутності у непрозорих банківських системах, що діють на заморських територіях, стане для британської влади викликом», – йдеться в аналізі.

Потенційні фінансові наслідки для Російської Федерації

За словами Агнєшки Лєгуцької, хоча російська влада розглядає брекзіт як корисний для російських інтересів, вихід Великобританії з ЄС може мати й негативні фінансові наслідки для Росії. Російський капітал, як державний, так і приватний, який раніше використовував лондонський район Сіті як інвестиційну перепустку до ЄС, буде, ймовірно, змушений переїхати в інші європейські міста, наприклад Дублін, Париж або Франкфурт, куди переїхали 90 % відділень лондонських банків.

«Майбутнє 15 російських компаній, присутніх на лондонській біржі після брекзіту, залежатиме від її стабільності та активності інших інвесторів. Із 2018 р. вступ нових російських компаній на біржу був ускладнений через обмеження, введені британською владою. У квітні цього року державна залізнична компанія «Рустранском» заявила про свою готовність продати акції на Лондонській фондовій біржі, однак цей запит може бути відхилений, як це сталося в минулому році з акціями нафтохімічного заводу «Сібур», – вказано в дослідженні.

«За даними Міжнародного валютного фонду, брекзіт без угоди з ЄС може викликати кількарічний економічний спад у Великобританії, що негативно позначиться на акціях російських компаній, які котируються на Лондонській фондовій біржі, та на російському бізнесі на Британських островах», – відзначає Агнєшка Лєгуцька.

Висновки та перспективи

Як підкреслює інститут, британські служби ще не довели прямого втручання Росії у референдум щодо брекзіту, але є причини вважати, що вона підтримувала прихильників виходу Великобританії з ЄС.

«Після брекзіту РФ отримає шанс зміцнити свої позиції щодо ЄС, оскільки група країн-членів, які сприймають Росію як загрозу європейській безпеці, зменшиться. Водночас завдяки новому розподілу голосів у Раді Європейського Союзу сильніший вплив на політику ЄС матиме Німеччина, відкрита до діалогу з Росією», – йдеться в дослідженні.

Крім того, за даними ПІМВ, російська влада намагатиметься переконати деяких держав-членів, особливо Німеччину, Італію та Австрію, поглибити двосторонню економічну співпрацю – одним з її інструментів буде газопровід «Nord Stream 2».

«Вихід Великобританії з ЄС може заохотити ті держави-члени, які є противниками санкцій проти Росії, до активізації переговорів щодо їх скасування. У короткостроковій перспективі малоймовірно, що таке рішення приймуть. Однак польська дипломатія може шукати рішень, які би продовжили термін дії галузевих санкцій (нині піврічний), а також пов’язали їх можливе скасування з повним відновленням територіальної цілісності України», – пише авторка дослідження.

Вона підкреслює, що в результаті брекзіту Польща втратить важливого союзника в зовнішній політиці ЄС, тому в польському інтересі – зв’язок політики безпеки в рамках ЄС із діяльністю НАТО, в якій Великобританія братиме активну участь.

Для цього важливо буде посилити польсько-британський обмін досвідом, співпрацю у сфері кібербезпеки та інформаційної боротьби. Для обох країн важливо підтримувати інтенсивну співпрацю у сфері розвідки, чому сприятиме переведення британських військ на територію Польщі з Німеччини. Це відповідає умовам підписаного у грудні 2017 р. польсько-британського договору у справах безпеки, що базується на спільному баченні російської загрози», – йдеться в документі.

На думку Агнєшки Лєгуцької, всупереч очікуванням російської влади малоймовірно, що після брекзіту олігархи та російський капітал повернуться до РФ, хоча кількість російських резидентів у Великобританії скорочується, багаті росіяни охоче використовують паспорти з інших країн (Кіпр, Мальта), щоб жити і працювати за межами Росії.

«Цьому сприяє збереження непрозорої банківської системи, особливо в британських офшорах, які російські бізнесмени продовжуватимуть використовувати, завдаючи збитків російському бюджету. Проте вони все частіше переноситимуть незаконні операції за межі ЄС, щоб приховати свої заощадження. Польща може прагнути до більшої прозорості банківських систем і більш ефективної протидії відмиванню грошей, як на форумах ЄС, так і на форумах Ради Безпеки ООН», – йдеться у дослідженні.

Джерело: kurier.pap.pl

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Державна рада Латвії з електронних ЗМІ заблокувала доступ до дев’яти порталів, які поширювали російську пропаганду.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.