Від Варшави до Лондона і від Нью-Йорка до Хельсінкі – східні райони багатьох міст належать до бідніших, а люди в них живуть менше. Науковці, врешті, дізналися чому.
Варшавська Прага (район у Варшаві – ред. МІ) у столиці (і не тільки) має не дуже хорошу репутацію. Відповідні до неї й ціни на житло: інколи вони на кілька тисяч злотих за метр квадратний нижчі, ніж в інших районах Варшави, особливо на заході міста. За статистикою міського управління, середньостатистичний житель Праги живе на кілька років менше, ніж мешканець Вілянова або Урсинова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ МІСТА ЗМЕНШУЮТЬСЯ. ЗВІДКИ ПЕРЕЇЖДЖАЄ НАЙБІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ?
МОЖНА ПЕРЕЇЖДЖАТИ ДО НАЙВИЩОГО БУДИНКУ В ПОЛЬЩІ. МІСТА ЗДІЙМАЮТЬСЯ ВГОРУ
У ВРОЦЛАВІ ВТРИЧІ БІЛЬШЕ ЩУРІВ, НІЖ ЛЮДЕЙ. РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ПОЛЮВАННЯ
Може здатися, що це специфіка Варшави: по-перше, цей мікрорайон завжди знаходився далеко від центру (і навіть був окремим містом), а по-друге, в ньому збереглося довоєнне планування, яке зникло у зруйнованій лівобережній Варшаві. Але бідніший і більш занедбаний схід – це зовсім не виняток, а, скоріше, правило в містах Європи та США.
Східні райони Нью-Йорка, Берліна, Лондона та інших британських міст чи Парижа і навіть Хельсінкі теж мають тавро «гірших»: нерухомість там дешевша, там живуть люди з нижчими доходами, рівень злочинності там вищий. Чому так?
Ріки чи вітер?
До цього часу серед англосакських дослідників суспільної нерівності переважала теорія, пов’язана з течіями річок. У Великобританії чи США вони течуть на схід, тож, проходячи через місто, збирають стоки і запахи із західних районів і несуть їх на схід. Проте це пояснення не діє у випадку міст європейського континенту, де річки переважно течуть на захід, або Варшави, де Вісла протікає практично з півдня на північ.
Як повідомляє британський «Guardian», інше пояснення пропонують дослідники з університету Святого Андрія у Брістолі. За їхньою версією, за сучасну ситуацію відповідальні так звані західні вітри, які в північній півкулі віють із заходу на схід, а також промислова революція. Саме через це з ХІХ ст. смог переважно переміщувався до східних районів.
Щоб це довести, вчені створили симулятори 70 британських міст, у яких знаходилися в 1880 р. 5 тис. коминів. Таким чином вони могли виявити, куди вітер зносить забруднення. Виявилося, що на комп’ютерних симуляторах пил осідав у східних районах.
Отже, за висновками науковців, ці райони поступово ставали все менш сприятливими і здоровими. Ті жителі, як могли собі це дозволити, тікали до кращих районів на заході, а на їхньому місці оселялися бідніші. Ціни земельних ділянок падали, з районів зникали пропозиції ексклюзивних послуг. Це укріплювало погану репутацію «гірших» районів, яку з часом важко було змінити.
Карта забруднень і карта цін на нерухомість
Окрім цього, британці нанесли дані забруднень міст у ХІХ ст., під кінець ХХ ст. і порівняли її з «картами міських злиднів» тепер. Фактом, який найбільше їх здивував, стало збереження поділів ХІХ ст. і в наші часи, коли карта забруднень у Європі значно змінилася.
Хоча сьогодні в містах нас уже не отруюють фабричні труби, вплив забруднень ХІХ ст. зберігся, зокрема на ціни на нерухомість. Східні райони Лондона, Берліна, Парижа й Варшави дешевші, ніж західні.
Проте більшою проблемою, ніж різниця цін на житло, є суспільне розшарування населення, яке утримується й до сьогодні. Народжені в «бідних районах» наперед мають набагато гіршу позицію: у них гірший доступ до освіти й охорони здоров’я, вони потерпають від злочинності і за ними часто зберігається тавро «гіршого району».
Джерело: newsweek.pl