Литовські спецслужби вимагають від Кремля припинення шпигунства. «Москва повинна відповісти за хакерські атаки на комп’ютери литовського уряду», – заявляє влада Литви. Напади відбувалися впродовж останніх двох років.
Агентство «Reuters» пише, що російський уряд не відповів на письмове звернення щодо обвинувачень. До цього часу Москва заперечувала будь-які подібні обвинувачення.
Спроби проникнення в політичну сферу
Голова литовського Центру кібербезпеки Рімтаутас Черняускас розповів «Reuters», що з 2015 р. на литовських урядових комп’ютерах тричі викривали російські шпигунські програми. Він додав, що лише цього року зафіксували 20 спроб зараження комп’ютерів.
Черняускас пояснив, що російські шпигунські програми зчитували усі доступні документи та навіть паролі для входу на пошту чи соціальні мережі. Як стверджує литовський експерт, уся інформація пересилалася на адресу, якою часто користуються російські спецслужби.
«Це лише підтверджує те, що такі спроби мають на меті здійснити проникнення в нашу політичну сферу, – заявив Черняускас. – Шпигунські вірусні програми, перш, ніж їх було викрито, діяли понад півроку. Подібна ситуація мала місце і в США».
Литовські розвідувальні служби у річному звіті заявляють, що хакерські атаки змінили вектор із фінансових злочинів на політичне шпигунство за державними установами.
Вплив на вибори
Черняускас розповів, що їхні спецслужби не знайшли доказів того, що Росія намагалася втрутитися у парламентські вибори, котрі відбулися у жовтні, хоча, за його словами, потрібно остерігатися таких спроб.
«Росіяни – дуже хороші гравці в таких справах. Вони вже багато років ведуть інформаційні війни. Кіберпростір є їхньою частиною, навіть більш важливою, ніж пропаганда. Вони мають до цього здібності, бажання, вони в цьому зацікавлені, тому це роблять. Ми повинні відповідно підготуватися й виробити механізми захисту», – додав Черняускас.
Побоювання з приводу кібератак стали наростати після заяви США про те, що Росія має відповісти за крадіжку електронного листування з серверів Демократичної партії.
Литва, Латвія та Естонія, з моменту анексії Криму, одноголосно заявляють про свої побоювання щодо агресивної політики Москви у їхньому регіоні. Експерти називають позицію Балтійських країн станом «готовності». Естонія вже стала жертвою масштабної хакерської атаки у 2007 р., коли було заблоковано як урядові, так і приватні сторінки. Банківські сервіси тоді на деякий час перестали працювати.
Джерело: www.tvn24.pl