19 лютого цього року в Польщі вперше відзначатимуть нове державне свято – День польської науки. Дата ця невипадкова. Цього дня 1473 р. народився польський астроном Миколай Коперник, який у своїй праці «Про обертання небесних сфер» науково описав геліоцентричну теорію.
Проте не лише відкриття Коперника прославляли Польщу за кордоном. Марія Склодовська-Кюрі, Стефан Банах, Ян Чохральський, Генрик Арцтовський… Пропонуємо пригадати деякі з цих постатей.
Марія Склодовська-Кюрі
Перша жінка, яку нагородили Нобелівською премією, професорським титулом у Франції та похованням у Пантеоні. Вона – один із нечисленних науковців, двічі відзначених найвищою науковою нагородою. Зачинателька радіохімії. Її відкриття започаткували, зокрема, нові методи лікування раку за допомогою опромінення.
Ян Гевеліуш
Завдяки йому світ довідався, які таємниці приховує Місяць. До XVIII ст. його праця «Селенографія, або Опис Місяця» була основним джерелом знань про супутник Землі. За заслуги його прийняли до англійського королівського наукового товариства.
Генрик Арцтовський
Дослідник, завдяки якому Антарктида перестала бути незвіданою землею. Експедиція на Південний полюс дозволила йому провести новаторські дослідження у галузі геології, океанографії, метеорології та гляціології. На їхній підставі Арцтовський опрацював батиметричні карти тамтешніх морів і розробив теорію хвилеподібного переміщення циклонів. Висунув ідею створення польської полярної станції на Антарктиді та Шпіцбергені, яку втілено в життя у 1976 р. – шпіцбергенська станція носить його ім’я. На його честь названо багато інших місць в Арктиці та Антарктиді, зокрема гору й затоку.
Стефан Банах
Хто з математиків не чув про Банахів простір? Цей геніальний вчений, член львівської математичної школи, був автором функціонального аналізу. Що цікаво, він так ніколи й не закінчив вищого навчального закладу, адже навчання у Львівській політехніці в 1914 р. перервала війна. Хоч і не мав титулу магістра, Банах упродовж одного року, а саме 1920 р., захистив кандидатську і докторську дисертації. Його переломні відкриття вплинули на сучасну математику, а також на інші сфери – фізику та природничі науки.
Ян Чохральський
Важко уявити сьогодні світ без комп’ютерів, телевізорів, мобільників та інших електронних пристроїв, використання яких стало невід’ємною частиною життя людини. Всі ці досягнення цивілізації стали можливими завдяки полякові. В 1916 р. Ян Чохральський відкрив метод вимірювання швидкості кристалізації металів, який отримав назву метод Чохральського і зараз використовується для отримування монокристалів, що становлять основу виготовлення мікропроцесорів. Вчений, який не закінчив навіть середньої школи, став одним із найважливіших винахідників нашого часу. Крім вирощування монокристалів, відкрив так званий метал Б – сплав, який не містив олова, що здійснило революцію в залізничному транспорті, порошок від нежитю і багато чого іншого.
Броніслав Маліновський
Антрополог світового масштабу, який змінив погляд людства на культуру, батько галузі, яку називають культурною антропологією. Першим почав вести так звані польові дослідження – не аналізував грубезні томи за робочим столом, а вирішив увійти в середовище людей, які жили на островах Тробріанда.
Кароль Ольшевський і Сигизмунд Врублевський
Хоча раніше багато хто намагався це зробити, тільки польським вченим у 1883 р. вдалося здійснити зрідження кисню. Невдовзі після цього вони зрідили азот, а також заморозили вуглекислий газ і метанол. Їхні досягнення знайшли своє використання у виготовленні вибухових матеріалів, пізніше у паливній і ракетній промисловості.
Людвіг Заменгоф
Творець мови есперанто. Виріс у багатонаціональному Білостоці і вважав, що причиною конфліктів між націями часто є неможливість порозумітися. Перший підручник під назвою «Міжнаціональна мова. Передмова і повний підручник» він опублікував під псевдонімом Докторо Есперанто, тобто доктор, який має надію. Ідея почала завойовувати світ, а її автор у 1913 р. був номінований на Нобелівську премію.
День польської науки
Встановлений 19 лютого День польської науки має бути – як йдеться в законі – «вираженням найвищої пошани до досягнень вітчизняних науковців у понад 1000-річній історії нашого народу і держави». Також ініціатори закону вважають, що День польської науки «стане натхненням для молоді піти їхніми слідами, укріпить суспільний престиж і зацікавленість наукою».
Джерело: wprost.pl