Польща
У Польщі вперше вручать медалі «Virtus et Fraternitas» особам, які рятували польських громадян

Уперше в історії медалями «Virtus et Fraternitas» нагородять осіб, які у XX ст. рятували польських громадян від злочинів. Церемонія вручення нагород – польських відповідників медалі «Праведник народів світу» – відбудеться 19 червня в Польському театрі у Варшаві за участю президента Анджея Дуди.

«Медаль «Virtus et Fraternitas» – це нагорода особам, які рятували або дбали про пам’ять людей польської національності, а також польських громадян інших національностей, які були жертвами злочинів», – повідомила канцелярія президента. Додано, що йдеться про злочини 1917–1990 рр., включаючи радянські, нацистські злочини, злочини на ґрунті нацизму чи інші злочини проти людяності та військові злочини. «Медаль вручатимуть уперше з моменту її заснування», – повідомили в канцелярії президента.

Медалі «Virtus et Fraternitas» (від лат. чеснота і братерство) президент має вручити понад десятьом людям. Вшановані будуть, зокрема, українці, які рятували поляків під час Волинського злочину, а також громадянин Казахстану і угорський солдат, які допомагали польським громадянам. Має бути відзначена також Бернська група, яка під час війни рятувала євреїв, видаючи їм у Швейцарії фальшиві паспорти країн Латинської Америки.

Кандидатів висував Інститут Пілецького – організація, яка займається вшануванням, документуванням та вивченням історії ХХ ст. з особливим акцентом на польський досвід і долю польських громадян.

Медаль «Virtus et Fraternitas» має бути вираженням пам’яті польських громадян про те, що було для них зроблено. «Ми хочемо згадати історії людей, які безкорисливо вшановували пам’ять поляків, які не пережили війну. Нагорода висвітлить історії людей, часто невідомі, які в мирні та буремні часи підтримували громадян Польщі», – додав Інститут Пілецького.

Серед відзначених будуть, зокрема, українці, які рятували поляків під час Волинського злочину 1943–1945 рр. Це Анатолій та Зінаїда Гергель – українське подружжя, яке врятувало польську сім’ю, попереджаючи про напад УПА. Особисто нагороду повинна отримати Олександра Васейко, завдяки якій польські археологи знайшли місця масових поховань поляків, убитих упівцями у Волі Островецькій та Острувках. За даними Інституту Пілецького, влітку 1943 р. під час злочинів проти польського населення на Волині (пізніше також у Східній Галичині) було знищено багато сіл, в яких жили поляки. Багато із них були поховані в масових могилах, місцезнаходження яких поки невідоме.

Олександра Васейко, нині пенсіонерка, а колись працівниця колгоспу, яку односельчани називають бабою Шурою, не забула про вбитих поляків. Представляючи її історію, Інститут Пілецького повідомив, що її батько, Каленик Лукашко, до війни дружив із поляками, що мешкали в Островках та Волі Островецькій – обидва села знищили у воєнні роки. «Каленик допомагав польській родині ховатися в лісі. Коли він виявив, що їх також убили, показав доньці могили, які позначав хрестами, вирізаними на корі сусідніх дерев», – написав інститут, додавши, що навіть через 70 років Олександра Васейко пам’ятала про убитих і приносила квіти на їхні могили.

Буде відзначено теж Тассибая Абдікармова, громадянина Казахстану, який допомагав і ділився їжею із польською сім’єю, засланою після війни вглиб СРСР, і Лоранда Утассі – угорського солдата, який під час Другої світової війни відмовився видавати польських солдатів, інтернованих в Угорщині.

Медалі «Virtus et Fraternitas» також присудять полякам, які допомагали єврейським співгромадянам. Це Владислав Конопчинський – історик і політик, який після придушення Варшавського повстання дав притулок родичам єврейського походження, Антоні і Владислава Нагуркови – подружжя, яке під час німецької окупації, не зважаючи на загрозу смертної кари, врятувало від Голокосту п’ятьох євреїв.

Посмертно будуть нагороджені дипломати з Бернської групи: Олександр Ладось, Костянтин Рокіцький, Стефан Ринєвич, Юліуш Куель, Хаїм Айсс та Абрахам Сільбершайн. Дипломати, що належали до Бернської групи (також відомої як Група Ладося), рятували євреїв, видаючи їм фальшиві паспорти країн Латинської Америки. (...)

Відзнака – це кругла, посріблена і окислена медаль, на якій розміщено зображення орла і напис «VIRTUS ET FRATERNITAS». На зворотному боці – уособлення польської діаспори – стилізована фігура жінки в орнаментах, які нагадують крила ангела, яка у правій руці тримає спис у формі спису Святого Маврикія, а в лівій – лавровий вінок. По контуру – цитата Йоана Павла II: «Człowieka trzeba mierzyć miarą serca» («Про людину потрібно судити за її серцем»).

Джерело: Dzieje.pl

Схожі публікації
«Оппенгеймер» режисера Крістофера Нолана отримав сім статуеток BAFTA, зокрема за найкращий фільм. Друге місце за кількістю здобутих нагород посів фільм «Бідолашні створіння», який переміг у п’яти номінаціях.
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
«Оппенгеймер» Крістофера Нолана став лідером у номінаціях і претендуватиме відразу на 13 нагород. 11 номінацій отримали «Бідолашні створіння» Йоргоса Лантімоса, а «Вбивці квіткової повні» Мартіна Скорсезе ‒ 10.
Найкращим футболістом року за версією ФІФА став Ліонель Мессі. Про це стало відомо на церемонії The Best FIFA Football Awards 2023, яка відбулася вчора в Лондоні.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).