Польща
Польське село потерпає від смогу

Забруднене повітря є проблемою не тільки для великих міст. «Необхідно забезпечити додаткові стимули для мешканців сільської місцевості, аби вони замінили старі котли на установки з нульовими викидами», – попереджають експерти.

Польща є єдиною країною в Європейському Союзі, де частка шкідливих твердих частинок PM10 у повітрі в сільській місцевості зростає. Схожа ситуація і з канцерогенним бензопіреном, концентрація якого в повітрі набагато вища, ніж в інших країнах ЄС, за винятком Чехії, що бореться з подібним вмістом цієї сполуки. Це головний компонент смогу, який в опалювальний сезон є величезною проблемою для польських сіл, де 90 % будинків у приватному секторі опалюються твердим паливом, переважно вугіллям.

«Це має, перш за все, негативні наслідки для здоров’я сільських жителів. Якість повітря теж впливає на якість виробленої їжі, яка є основним джерелом доходу фермерів, – відзначає Кшиштоф Ксенжопольський, президент Institute for Security, Energy and Climate Studies (ISECS). – Рішенням є комплексна термомодернізація будівель у поєднанні з заміною джерел тепла».

Більше зеленої енергії

Згідно зі звітом, підготовленим ISECS на замовлення Європейського фонду розвитку сільського господарства Польщі (EFRWP), сільські мешканці потребують фінансового імпульсу для зміни способу отримання тепла, відмови від опалення своїх будинків вугільним шламом або еко-горошком та переходу на енергоджерела нульового викиду.

Аналіз показує, що модернізація односімейних будинків дозволяє знизити викиди бензопірену на 44 %, а шкідливих пилів – на 22–23 % в масштабах країни. Однак тільки заміна печей на пристрої нульової емісії може призвести до зменшення викидів першого компонента смогу на 78 %, а другого – на 40–41 %. Пріоритетним рішенням є використання теплового насоса, який підтримується встановленням відновлюваних джерел енергії (наприклад, сонячної) та функціонуванням у просументській системі (у рамках якої споживач енергії сам її генерує для власних потреб і продає надлишки в мережу).

«Просументська енергетика може стати важливим інструментом у боротьбі зі смогом, а також імпульсом для розвитку сільської місцевості», – переконує Кшиштоф Подгайський, голова фонду EFRWP.

Проте автор доповіді додає, що чинні положення не заохочують сільських жителів інвестувати в зелену енергетику. «Польська урядова програма «Чисте повітря» передбачає таку можливість, але вимагає додаткових стимулів. Із погляду споживача важливо, щоб нормативні акти були тривалого характеру, крім того, вироблення енергії має бути для нього вигідним», – підкреслює Кшиштоф Ксенжопольський.

Експерти відзначають, що заявки на співфінансування надто складні, а проблема модернізації будинку часто стосується людей похилого віку. Тут назустріч повинні вийти органи місцевого самоврядування.

Маса заявок

Урядова програма «Чисте повітря» надає субсидії на комплексні рішення для односімейних будинків, такі, як утеплення стін, заміна вікон і заміна котлів. У випадку будинків, побудованих у 60-х і 70-х роках минулого століття, економія з такою термомодернізацією може досягати 65 %. Набір заявок розпочався у вересні 2018 р. Протягом десяти років на цю мету мають виділити 103 млрд злотих.

Зацікавлення програмою величезне. До 22 березня нараховувалося понад 38,5 тис. заявок про дофінансування. Однак лише понад 2,6 тис. включають використання установок відновлюваної енергії, тобто сонячних колекторів і фотоелектричних панелей. «Це близько 7 % від загальної кількості заявок на співфінансування», – додає Славомір Кмецік, речник Національного фонду охорони навколишнього середовища та водного господарства Польщі.

Проте фонд не має даних про те, скільки заявок стосуються встановлення теплових насосів.

Хвиля заявок, які надійшли в рамках програми, не означає такої ж великої кількості підписаних контрактів. За останніми даними, до 22 лютого було підписано 623 контракти на суму майже 8 млн злотих. Це просто крапля в океані потреб.

Потрібна стратегія

Експерти наголошують, що Польщі потрібна комплексна стратегія для сектору опалення, який сьогодні базується на вугіллі. Енергетичний форум відзначає, що поки в Польщі немає конкретних цілей щодо того, яким буде виробництво тепла в майбутньому, із чого його хочуть виробляти та коли. За оцінкою цієї організації, реальні витрати на термомодернізацію односімейних будинків до 2030 р. можуть бути в чотири рази вищими, ніж зазначено в урядових планах.

Кінець із забруднювачами

Заборона на продаж найгірших вугільних котлів теоретично набула чинності з середини 2018 р., але лише внесення змін до законодавства ускладнило торгівлю цією продукцією. Міністерство підприємництва і технологій Польщі наприкінці лютого посилило розпорядження щодо вимог до твердопаливних котлів. На практиці дотепер забруднювачі обходили правила, продаючи котли під виглядом приладів для спалювання біомаси. Завдяки поправці вони більше не мають такої можливості. Більше того, такі положення мають ускладнити продаж цих котлів через інтернет, а також торгівлю ними на вторинному ринку. Такого рішення місяцями добивалася організація «Polski Alarm Smomowy». Окрім того, об’єднання вимагає впровадження суворих покарань для недобросовісних продавців.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Головне управління статистики РП стверджує, що 90 % води в країні не відповідають стандартам якості.
Кожен водій хоча б раз у житті стикався з проблемою пошуку паркувального місця, особливо в центрі великого міста.
Сьогодні, 1 березня, у Варшаві розпочався 13-й сезон міського велосипеду Veturilo. Його пропозиція включатиме понад 3 тис. велосипедів і понад 300 станцій.
Компанія Polskiе Sieci Elektroenergetycznе повідомила, що національне споживання електроенергії зросло за рік на 7,88 % і склало у січні 2024 р. 16,28 ТВт·год.
Офісну будівлю дерев’яної конструкції зведуть у столичному мікрорайоні Урсинів. Це буде найвища будівля такого типу у Варшаві та перша, яка матиме офісну функцію.
Компанія з переробки відходів у Братиславі впроваджує новий спосіб переробки недопалків. Із початку 2024 р. там розпочали роздільний збір недопалків, які потім будуть використовувати для будівництва доріг.
Нещодавнє дослідження ЮНЕСКО про стан льодовиків у світі встановило, що Арктика набагато більше постраждала від наслідків кліматичних змін, ніж Антарктида.
Згідно з оприлюдненими планами міської влади, до 2040 р. Дубай стане найбільш дружнім до велосипедів містом у світі. Там з’явиться краща велоінфраструтура, ніж в Амстердамі чи Копенгагені.
Національний фонд охорони навколишнього середовища та водного господарства РП повідомив, що до 2026 р. в Мазовецькому воєводстві побудують геотермальну електростанцію.