Рисунки з подорожі Близьким Сходом, замітки про труднощі мандрівки та арабські слова — це зміст нещодавно виявленого записника Юліуша Словацького, який вважали загубленим. Його репродукцію видадуть цього року.
Юліуш Словацький (1809—1849 рр.), якого в Польщі вважають одним із національних пророків, у 1836—1837 рр. мандрував Середземномор'ям і Близьким Сходом — Грецією, Єгиптом, Святою Землею та Ліваном. Під час подорожі він мав два записники. Науковці давно вважали, що до наших часів зберігся лише один. Інший, як думали, згорів у Варшаві під час Другої світової війни. Проте у 2010 р. історик із Ягеллонського університету, професор Генрик Гленбоцький несподівано виявив його у Російській державній бібліотеці в Москві.
“Фрагменти цього записника опрацьовувалися літературознавцями в міжвоєнний період, але його репродукція не збереглася. Також його повний зміст був невідомий”, — зазначає історик польської літератури періоду романтизму, професор Марія Каліновська з відділу Вільного мистецтва Варшавського університету. Професор керує міждисциплінарної групою, яка готує репродукцію тому, який вважався втраченим, із коментарями та інтерпретацією.
Публікація вийде до кінця 2018 р. Про це повідомила Каліновська. До групи, яка аналізує записки Словацького, крім полоністів і знавців творчості Словацького та редакторів його робіт, входять також археологи, єгиптолог, історик мистецтва, арабістка та орієнталістка.
На думку Каліновської знайдений у Москві записник Словацького був, перш за все, чернеткою, на відміну від другого записника, який, за словами дослідниці, був “чистовим”. “Можливо, він мав бути подарунком, можливо, для матері поета”, — вважає Каліновська. На це вказують, зокрема, ретельно виконані та завершені рисунки.
Каліновська вважає, що форму знайденого записника найкраще описує термін "raptularz" — раніше так називали чернетку чи записник, де невідкладно записувалися поточні справи. “У записнику, виявленому в Москві, рядки віршів і метафізичних роздумів переплітаються із робочими спостереженнями із мандрівки і навіть із записами щодо витрат, наприклад, на верблюдів або зі списками покупок”, — зазначає вона.
Форма записок дозволяє стверджувати, що Словацький завжди тримав свій записник під рукою, коли працював або хотів щось швидко записати. Між віршованими рядками він записував також свої розчарування: “Нарешті я відпочив... Я проклинаю подорожі! Чотири дні на конях... по бур'янах і скелях”.
Словацький намагався спілкуватися з місцевим арабським населеннями, про що свідчить підготовлений ним короткий розмовник. “Там були арабські вирази, необхідні для повсякденного спілкування”, — сказала Каліновська.
Увагу вчених прикували численні малюнки, загалом їхня кількість сягає декілька десятків. “Словацький не був професійним художником, але він робив замальовки з тих же причин, що й інші мандрівники XIX ст., щоби задокументувати свою подорож і записати цікаві явища”, — вважає Каліновська.
Найбільше ілюстрацій стосується Єгипту. Вони зображують давні статуї та інші пам'ятки. “Це не викликало здивування. Греція його захопила, але враження від неї затьмарив Єгипет, який вразив його дуже сильно”, — додала вона. Каліновська підкреслила, що її групі вдалося прив’язати до карти подорожі поета майже всі малюнки.
У записнику немає жодного невідомого вірша Словацького. Однак літературний аналіз показав, що у багатьох випадках довоєнні редактори змінювали його твори і навіть додавали строфи. Так могло статися з огляду на складнощі в читанні рукописів Словацького.
“Дійсно, зміст деяких строф змусив нас думати, що вони не написані Словацьким. Тепер завдяки тому, що ми знайшли невідомий рукопис, можемо повернутися до їх первісної форми і сенсу”, — зазначила дослідниця.
Вона наводить приклад вірша “Розмова з пірамідами”. Аналіз записника показав, що поет так і не завершив цього твору.
“Схоже, що поет капітулював перед його закінченням”, — розповіла дослідниця, посилаючись на роботу редактора віршів, члена групи, професора Збігнєва Пшиховняка з Університету імені Адама Міцкевича в Познані. Тим часом перший видавець Словацького із XIX ст. додав у кінці вірша строфу з чітким педагогічним звучанням. Вона починається словами: “Ні, терпи, будь духом дужчий!”
“Усе вказує на те, що це була власна ініціатива видавця”, — вважає дослідниця.
Каліновська додала, що її команда аналізує записник, зважаючи на давню гіпотезу про політичний характер подорожі поета на схід. “Перші висновки підтверджують таку можливість”, — сказала вона.
Джерело: RMF24