Польща та Україна
Експрезиденти Польщі підписали заклик у справі українських працівників

Експрезиденти Польщі Броніслав Коморовський та Олександр Квасневський у спільній заяві щодо польської імміграційної політики закликали ввести прозорі адміністративні процедури, що забезпечать особисту та підприємницьку стабільність українцям, котрі працюють у Польщі, та їхнім працедавцям.

Броніслав Коморовський наголосив у вівторок на конференції у Варшаві, що цей заклик має привернути увагу до важливої і такої, що виходить за межі звичайного політичного календаря, проблеми польсько-українських взаємин. Він нагадав, що з січня цього року в Європейському Союзі відбулися зміни щодо працевлаштування українських громадян та їх виїзду на територію Євроспільноти.

«Ми, як Польща, мусимо відповісти собі на низку важливих запитань щодо того, чи ми готові зіткнутися з проблемою конкуренції та відтоку важливих для польської економіки українських працівників», – сказав експрезидент.

На його думку, молоде покоління поляків та українців може збудувати «місток прихильності між нашими народами» та дозволити «відірватися від різних болісних переживань історичного характеру та поганої спокуси дивитися на польсько-українські взаємини лише крізь призму історичних відносин». Він додав, що хоче, аби українці почували себе добре в Польщі, а також якомога краще працювали з вигодою для себе, України та Польщі.

Коморовський повідомив, що буде закликати до розв’язання «цілої низки нерозв’язаних проблем», із якими стикаються українців. Він додав, що вони пов’язані, у першу чергу, із введенням простіших процедур під час одержання дозволів на працю.

На переконання Олександра Квасневського, «потрібно зважати на те, що ХХі ст. буде часом великої, глобальної міграції». Він запевнив, що всі, хто вважає міграцію короткостроковою проблемою нинішньої політики, «глибоко помиляються». «Це довгострокове питання, що змінює соціальні структури та економічні питання», – сказав експрезидент.

Він оцінив, що Польща переходить у «новий етап» і має розуміти феномен мультикультуралізму. У той же час заявив, що ані державні структури, ані поляки у своєму менталітеті не готові до цього мультикультуралізму та багатоетнічності.

У підписаному Коморовським та Кваснєвським заклику наголошується, що пріоритетом влади має бути «збереження динамічного економічного зростання, що був мірою успіху польської трансформації». «Збереження високого темпу економічного зростання можливе, зокрема, завдяки мігрантам з України, котрі вибрали Польщу місцем праці, а нині все частіше також життя», – наголосили експрезиденти Польщі.

У заклику експрезиденти наголошують на відсутності стратегічних рішень польського уряду у сфері відтоку з Польщі до Німеччини найбільш кваліфікованих працівників. «Ми закликаємо негайно вжити заходів для розробки довготривалої імміграційної політики Польщі у співпраці з експертними центрами, а також колами економічного самоврядування та профспілками. Ми закликаємо якнайшвидше запровадити прозорі адміністративні процедури для громадян України, зацікавлених у влаштуванні на роботу в Польщі, та їхнім роботодавцям, що забезпечать особисту та підприємницьку стабільність», – написали експрезиденти Польщі.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Вчора, 28 березня, у Варшаві пройшли польсько-українські міжурядові консультації на чолі з прем’єр-міністрами обох країн – Дональдом Туском і Денисом Шмигалем.
Сьогодні вранці в офісі прем’єр-міністра Польщі розпочалися перемовини між польським і українським урядами.
У Варшаві 26 березня відбулося перше засідання представників країн-учасниць «коаліції бронетехніки» на підтримку України. Українську делегацію очолив заступник міністра оборони України, генерал Іван Гаврилюк.
Блокування кордону загрожує втратою українського ринку для польських підприємців, які працюють в Україні, і може призвести до скорочення участі Польщі у відбудові країни. Таку заяву зробило Міжнародне товариство польських підприємців в Україні.
На засіданні міжурядової комісії з економічного співробітництва Польщу представляли міністр розвитку і технологій Кшиштоф Гетьман та міністр сільського господарства й розвитку села Чеслав Сєкєрський.
Цьогорічна зустріч представників парламентів країн Вишеградської групи була розширена, у ній взяла участь українська делегація. Спеціальним гостем у Празі був Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Актор театру імені Юліуша Словацького у Кракові Матеуш Яніцький, один зі співорганізаторів концерту «Солідарні з Україною 2024», наголосив, що полякам потрібно пам’ятати, що триває війна й українці надалі потребують допомоги.
Прем’єр-міністр РП сподівається переконати українських колег, що в стратегічних інтересах України показати, що її європейські амбіції не становлять загрози для інтересів європейців.
У Польському інституті у Відні до 24 лютого триватиме виставка Mariupol‒Gdańsk: sister cities, sister stories.