Польща та Україна
Київ–Варшава – політичний клімат змінюється

У п’ятницю, 27 вересня, Київ надав Варшаві офіційну згоду на відновлення пошуково-ексгумаційних робіт на території України. Заборону на проведення пошукових робіт Україна ввела два роки тому після демонтажу пам’ятника воїнам УПА на кладовищі в Грушовичах, що сталося 2017 р. Це питання протягом багатьох місяців залишалося одним із найгостріших у польсько-українських відносинах.

Гостем ефіру Польського радіо був Даніель Шеліговський із Польського інституту міжнародних справ.

Відомо, що ця заборона була для Польщі дуже болісним ударом. Чи рішення України означає, що тепер польсько-українські взаємини будуть покращуватися?

Я думаю, що ці взаємини повинні поліпшитися, хоч треба звернути увагу, що це ще не початок ексгумаційних робіт в Україні. Тепер необхідно вирішити ще декілька бюрократичних питань, що, природно, вимагатиме трохи часу. На мій погляд, рішення України абсолютно змінює політичний клімат у польсько-українських відносинах. Заборона на проведення пошуково-ексгумаційних робіт була непропорційною до ситуації. Тепер ми маємо зелене світло, щоби повернутися до багатьох інших питань у двосторонніх відносинах, які у зв’язку з цією суперечкою зійшли на другий план. Я маю на увазі, наприклад, економічні питання, питання розвитку прикордонної інфраструктури тощо.

Ці справи Польща та Україна обговорювали незалежно від ситуації, що склалася навколо пошуково-ексгумаційних робіт. Але, дійсно, за цей час не було прийнято важливих рішень.

Дозвольте нагадати, що тривалий час не було теж жодного офіційного візиту прем’єр-міністра Польщі в Україні. Ми знаємо, що однією з причин, чому такий візит не відбувся, була заборона на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Отже, на мій погляд, політичний клімат змінюється, і гадаю, можна очікувати інтенсифікації двосторонньої співпраці. Позитивна відповідь Києва в питанні, яке для нас важливе, є одним з елементів цілої картини. Позитивним для нас була й відставка голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Ми це сприйняли як крок у напрямку поліпшення взаємин із Польщею. Ми в Польщі бачимо, що в Україні є політична воля задля покращення двосторонніх взаємин.

Наприкінці серпня, коли президент Володимир Зеленський відвідав Варшаву, прозвучала декларація про зняття заборони на проведення ексгумацій. Водночас президент Зеленський сказав, що польська сторона мала би впорядкувати українські місця пам’яті в Польщі. Наскільки ймовірною є ситуація, що Київ визнає: польська сторона не впорядкувала українських місць пам’яті, тому ексгумацій не буде? Ви сказали, що попереду ще довгий період вирішення всіляких формальних питань.

Мені важко коментувати це, оскільки я не знаю всіх вимог України. Я здогадуюся, що з українського погляду – це певна спроба представити рішення у формі ширшого порозуміння, а не лише одностороннього поступу. Нам треба пам’ятати, що як для Володимира Зеленського, так і для його оточення історичні питання не є істотними. Це ми добре побачили під час останніх урочистостей у Бабиному Яру. Натомість для великої кількості українського естеблішменту, журналістів, експертів, інтелектуалів це питання має вагоме значення, а президент Зеленський зіткнеться з критикою за те, що проявив добру волю щодо Польщі. Тому, звичайно, буде спроба отримати щось взамін. Ось ми, наприклад, чули від президента Зеленського, що він дуже хотів би отримати відчутні економічні вигоди, отже, була мова, зокрема, про дозволи для українських водіїв вантажних автомобілів, співпрацю в газовому питанні. Мені зараз важко сказати, що насправді важливо для президента України.

Що стосується співпраці в газовому питанні, то це корисно й для Польщі, оскільки йдеться про транзит американського газу. Під час нещодавньої розмови президентів Дональда Трампа і Володимира Зеленського прозвучали критичні слова на адресу Ангели Меркель і Еммануеля Макрона. Отже, потенційно, можна говорити про охолодження взаємин між Києвом, Берліном і Парижем. Є також стриманість у взаєминах Києва з Вашингтоном. Чи бачите ви шанси для зростання ролі Варшави?

У певний момент нова влада в Києві усвідомить, а, можливо, вже усвідомила, що взаємини з Німеччиною і Францією не найкращі. Те, що сказав Володимир Зеленський, – насправді не секрет. У Києві вже наприкінці каденції президента Петра Порошенка говорили, що підтримка України з боку Німеччини і Франції недостатня. Що стосується Польщі, звичайно, вона може відіграти певну роль у питанні підтримки України на міжнародній сцені. Але насправді ми говоримо про ситуацію на Донбасі. У міжнародних розмовах з цього питання Польща не присутня і в найближчому часі це не зміниться. На мій погляд, парадоксально, але зараз може зрости роль Німеччини і Франції. Справа в тому, що тепер США, а точніше Дональд Трамп, республіканці, демократи будуть зайняті питанням імпічменту. Немає вже спеціального представника США з питань України Курта Волкера, який пішов у відставку, а отже, весь тягар буде перенесено на нормандський формат. Я думаю, що росіяни намагатимуться це використати, будуть посилювати тиск на Україну. Ми ж знаємо, що в питанні України позиція американської адміністрації відрізнялася від позиції Німеччини і Франції. Американці намагалися підтримувати Україну в тому, щоб Київ у рамках нормандського формату занадто не поступався. Тепер цього забракне, і я боюся, що Німеччина і Франція можуть тиснути на Україну.

Російські ЗМІ вже з радістю повідомили, що візит президента України до США був катастрофою. Але, схоже, Зеленський непогано вийшов із ситуації і справився з тиском з боку Дональда Трампа.

Його поставили в дуже важке становище. Враховуючи відсутність політичного досвіду президента Зеленського, можна сказати, що в нього вийшло непогано.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Повідомляючи про зустріч Анджея Дуди та Дональда Туска з Джо Байденом, іноземна преса здебільшого звертала увагу на те, що політичні суперники об’єдналися в боротьбі за надання допомоги Україні.
Польща відправляє в Україну більше товарів, ніж купує. У зв’язку з цим, як говорить професор Головної школи сільського господарства у Варшаві Маріуш Гамульчук, у разі закриття кордону з Україною польська економіка зазнала би відчутних змін.
Фермери-протестувальники вимагають закриття кордонів для товарів з України. Тим часом торговельний баланс з Україною дуже вигідний для Польщі.
Володимир Зеленський заявив вчора, 3 березня, що ситуація на польському кордоні давно вийшла за межі економіки й моралі.
Після зустрічі в Празі прем’єр-міністри країн Вишеградської четвірки заявили про готовність до подальшої гуманітарної та фінансової допомоги Києву та розбіжні погляди щодо військової підтримки.
Очільник МЗС України заявив, що сьогодні кожен український воїн бореться за те, щоб у Польщі не було війни, обстрілів і смертей.
Rzeczpospolita описує антиєвросоюзний і антиукраїнський фермерський протест проти напливу українських продуктів, як елемент гібридної війни Росії.
За словами організаторів, концерт стане вираженням вдячності українських митців за польсько-українську солідарність, а також вшануванням пам’яті десятків тисяч невинних жертв російської агресії.
Генеральний консул РП у Львові Еліза Дзвонкевич рішуче засудила дії польських фермерів на польсько-українському кордоні та перепросила в України, яка воює проти російського агресора.