Польща та Україна
Для них ці люди не прокажені, а самотні. Цієї зими хочуть дістатися до бабусі, що живе в зоні відчуження

Щойно побачать гостей, на їхніх обличчях сяє посмішка. Адже це друзі з Польщі. Вони долають сотні кілометрів, щоб допомогти літнім і хворим мешканцям зони відчуження. Рубають дрова, ремонтують зламане. Привозять їжу на кілька тижнів і теплі речі. А перш за все, присвячують їм свій час. Тому що щодня мешканцям зони ні з ким поговорити. Взимку поляки знову їх відвідають.

Марія Семенюк жила з чоловіком у Паришеві. Вона померла швидко. Її сусідка Марія Урупа помирала повільно. Протягом останніх місяців у неї відмовляли ноги, але розум лишився живим. 62-річний Федір Струк вийшов із дому і пропав без вісті. Його тіла не знайшли. Він був останнім жителем села Іллінці. 90-річний Петро Меланіч жив у важкодоступному селі Оташев. Він рибалив і їв рибу. Влітку поїхав відвідати сина у Києві. І вже не повернувся.

Іван Ільченко з села Куповате помер уві сні в середині жовтня. Його дружина не мала грошей на пальне, щоб привезти його до церкви та відправити заупокійну службу. Разом із сусідкою вона занесла тіло на забуте кладовище і поховала. Їм більше нічого не потрібно.

Але є декілька десятків тих, кому досі потрібна допомога. Це самосели – люди, які жили навколо Чорнобильської АЕС. І повернулися на рідні землі після аварії.

Клеймо

26 квітня 1986 р. змінив усе їхнє життя. Саме в ту ніч під час експерименту на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, внаслідок якого назовні вийшло випромінювання, яке порівнювали з вибухом 500 атомних бомб, які були скинуті на Хіросіму.

Лише через півтора дні після аварії було видано наказ про евакуацію Прип’яті – міста, розташованого найближче до електростанції. Більш віддалені населені пункти було евакуйовано ще пізніше. Людям казали: візьміть документи, найнеобхідніші речі та продукти на три дні.

Через кілька років їх вже не стане. Потім вони почули, що додому вже не повернуться. Із 30-кілометрової зони навколо Чорнобиля було переміщено понад 300 тис. осіб. Вони мали почати все спочатку. Але як почати все з нуля, коли всі навколо показують пальцями на тих, хто із Чорнобиля. Прокажені.

Повернення

Багато із них не витримали. І повернулися до своїх рідних міст. Залишилися там до сьогодні, хоча багатьом доводилося повертатися навіть кілька разів, тому що міліція виганяла їх із зони.

Вони жили в старих містах і селах, де колись вирувало життя. Там, де проживало кілька сотень або навіть кілька тисяч людей, лишилося декілька.

Вони живуть у вцілілих будинках, часто не своїх, тому що їх зруйнували ліквідатори наслідків аварії через опромінення. Далеко від цивілізації. Без газу, проточної води. Про багатьох із них забули їхні родини.

30 років тому їх було близько трьох тисяч. Але з року в рік їх стає все менше. І не дивно – середній вік перевищує 70 років.

Проблема

Мусять виживати самостійно. І через вік їм все важче і важче. Вони вирощують біля домівок фрукти і овочі. До найближчого магазину мають подолати часто декілька кілометрів.

Є, щоправда, об’їзний магазин, але він буває тут лише раз на місяць. Іноді покупки підвозять пожежники або лісники. А медичної допомоги практично не існує. Влада намагається робити вигляд, що цих людей немає. Але їм можна допомогти.

Допомога

Цим і займається Кристіан Махнік, автор порталу napromieniowani.pl. Його вже багато років цікавить тема Чорнобиля. У 2013 р. він поїхав туди вперше. Спочатку їздив сам, потім зі знайомими. З 2015 р. він організовує екскурсії. З 2016 р. привозить їжу, теплий одяг, усе необхідне. Тепер він зібрав кошти на наступну поїздку.

«Ми не забуваємо про них під час жодної поїздки. Всякий раз, коли буваємо в Чорнобилі, ми їдемо до самоселів, купуємо речі або робимо збір коштів. Але це такий збір «при нагоді». Адже зазвичай ми не встигнемо відвідати більше однієї-двох осіб. Саме тому робимо спеціальні поїздки, під час яких  займаємося тільки тим, що відвідуємо самоселів. Якщо комусь потрібна велика допомога, ми можемо провести з ним цілий день», – пояснює він.

Цього разу napromieniowani хочуть провести в районі Чорнобиля чотири дні.

«Це дозволить нам приділити більше часу кожній людині й потрапити до тих самоселів, на яких раніше не вистачало часу», – каже Махнік.

Вся акція триватиме шість днів, оскільки два потрібно на доїзд. Теплі речі, інструменти – все це благодійники привезуть із Польщі. На місці вони планують купити їжу, воду чи ліки.

Вони хочуть відвідати «старих знайомих», а також стареньку, про яку раніше не чули. «Ми отримали від колишнього жителя Прип’яті інформацію про бабусю, що мешкає сама в глибині зони, яку ніхто не відвідує і якій потрібна допомога. Ми збираємося допомогти їй, а також іншим людям, приносячи їжу і теплі речі на зиму, або просто присвячуючи їм час», – пояснює він.

Збір коштів відбувається на одному з порталів для краудфандингу. Він почався у середу, 12 грудня.

«Я повернувся з Литви після 7 ранку і опублікував пост про початок збору коштів для чорнобильських самоселів, – говорить Махнік. – Потім я заснув. Коли прокинувся о 14 годині, було зібрано вже більше 50 % запланованої суми. А о 3 годині ранку ціль збору коштів – 7 тис. злотих – була досягнута. Кошти надіслали понад 200 осіб. Кількість благодійників постійно зростає».

«Ми в шоці, що все відбулося менше, ніж за один день. Рік тому і два роки тому нам знадобилося три тижні, щоб досягти подібного результату. Звичайно, збір продовжується, ми його не закінчуємо. Якщо ми зберемо більше коштів, зможемо купити ще більше продуктів для мешканців зони», – написали на napromieniowani.

«Що буде із надлишком коштів?» – запитуємо Кристіана Махніка.

«Просто буде більше продуктів для самоселів. Ці 7 тис. злотих – це досить мала сума. Я був упевнений, що ми зберемо більше, але я знаю, що менша сума заохочує людей приєднатися до збору, тому що дає більше віри в успіх кампанії», – пояснив він.

І підкреслив, що кожен злотий має значення. «Якби всі 78 тис. осіб, які стежать за нашою сторінкою, перерахували по злотому, ми могли би робити такі акції одна за одною», – сказав він на завершення.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Згідно з результатами опитування Центру вивчення громадської думки CBOS, 71 % респондентів вважає, що в наш час потрібно бути більш чуйним і готовим допомагати іншим людям. Протилежної думки дотримуються 22 % опитаних.
Рівно 35 років тому, 26 квітня 1986 р., вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. У покинутому місті Прип’ять сьогодні запалили 35 свічок на згадку про трагедію.

Професор Влодзімеж Гут наголошує, що розвиток епідемії залежатиме від того, наскільки поляки дотримуватимуться основних правил санітарної безпеки.

«Пожежі лісів навколо Чорнобильської електростанції в Україні, які тривають із 4 квітня, не мають впливу на радіаційну ситуацію в Польщі», – повідомив на твіттері заступник директора Урядового центру безпеки Гжегож Свіщ.

81,4% поляків позитивно оцінюють обмеження, запроваджені урядом у зв’язку з епідемією коронавірусу. Протилежну думку мають 9,5%. Це результати дослідження, проведеного SW Research на замовлення rp.pl.

Отець Адам Павловський, парох парафії Святого Марцеліна в Рогаліні у Великопольському воєводстві знайшов незвичний спосіб для великодньої сповіді. З понеділка він сповідає своїх прихожан із автомобіля.

У перші дні надзвичайної ситуації, введеної в Польщі у зв’язку з епідемією, продажі в невеликих магазинах зросли на 70 %. На перші місця вийшли не макаронні вироби чи туалетний папір, про що пише в понеділок «Puls Biznesu».

«Шануй своїх ближніх і шануйся сам. Обмеж вихід із дому і всю діяльність. Посидь найближчим часом вдома, в атмосфері любові та відповідальності», – читає реп отець Адам Більський зі Стшеліна (Нижньосілезьке воєводство) і закликає під час пандемії COVID-19, замість того, щоб ходити до костелу чи в магазин, лишатися вдома.

90 відсотків респондентів схвалюють закриття шкіл, кордонів, барів, театрів і торгових центрів.