Польща та Україна
В’ятрович vs Швагжик: польсько-український спір про пам’ятники та ексгумації

Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович звинуватив Польщу в порушенні домовленостей щодо легалізації місць пам’яті та діалогу для врегулювання історичних суперечок. На думку віце-голови польського Інституту національної пам’яті (ІНП), професора Кшиштофа Швагжика, заборона пошуків останків польських жертв шкодить усім, але найбільше — самій Україні.

“Розмови із польською стороною про легалізацію польських та українських місць пам’яті тривали щонайменше з 2014 р. Доки встановлювали способи їх узаконення (ми пропонували обмін “усі за всі”) ми погодилися, що не чіпатимемо наявних пам’ятників. Але на польській території ці домовленості порушили”, — написав у “Facebook” голова українського ІНП Володимир В’ятрович.

За його словами, у Польщі у 2014—2017 рр. було знищено 15 українських місць національної пам’яті, зокрема могил, на що не реагувала польська влада.

“Тим часом у 2017 р. в Україні відбулися чотири акти вандалізму, від яких постраждали польські пам’ятники. Усі вони були засуджені як представниками влади, так і громадсько-політичними силами (зокрема націоналістичними). Усі чотири місця, зокрема й нелегальні, були відновлені зусиллями української сторони”, — йдеться в заяві.

Голова УІНП заявив, що польська сторона не реагувала на заклики української сторони, яка вимагала відновлення місць національної пам’яті в Польщі. Він додав, що напередодні 70-ї річниці акції “Вісла” було знищено український пам’ятник на цвинтарі у Грушовичах (Підкарпатське воєводство).

“Цей акт вандалізму, зокрема, проти українського національного герба похвалили у своїх заявах Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі”, — сказав він.

В’ятрович написав, що у відповідь на події у Грушовичах українська сторона заморозила легалізацію польським місць пам’яті та пошукові роботи, які Польщі вела в Україні. Українці почали вимагати відновлення пам’ятника у Грушовичах, на що поляки, за словами голови УІНП, відповіли, що це неможливо “через нелегальний статус та великий суспільний розголос”.

“Черговим етапом українсько-польських розмов, — продовжує В’ятрович, — було перенесення їх на рівень консультаційного комітету при президентах країн”. Він пише, що там було досягнуто домовленості відновити знищені українські пам’ятники в Польщі та розпочати процеси легалізації польських пам’ятників і пошуково-ексгумаційні роботи в Україні.

“Наступного дня до Польщі не впустили секретаря Державної міжвідомчої комісії з питань вшанування (Святослава Шеремету, — ред.), якого оголосили персоною non grata на всій території Європейського Союзу”.

В’ятрович пригадує також грудневу зустріч президентів Анджея Дуди та Петра Порошенка у Харкові, на якій було домовлено, що розмови про вшанування вестимуться на рівні віце-прем’єрів. “Через кілька тижнів польський парламент ухвалює зміни до закону про ІНП, вводячи кримінальну відповідальність за висловлення позитивних оцінок частини української історії”, — підкреслив він.

Минулого тижня у Варшаві відбулася зустріч віце-прем’єрів Пйотра Глінського та Павла Розенка, які разом працюють над вирішенням спірних питань в історичних відносинах. Голова УІНП повідомив, що українська сторона приїхала на зустріч із додатковим постулатом до змін у законі про ІНП, який, за словами В’ятровича, не лише стримує діалог істориків, а й становить загрозу для українців у Польщі.

“У результаті польських ініціатив ми опинилися, порівняно із минулим роком, на три щаблі нижче, ніж раніше. Із польського боку чути “наївне” здивування: чому не вдалося дійти згоди щодо відновлення місць пам’яті та пошуково-ексгумаційних робіт?” — написав В’ятрович.

“Беручись за розмови, у нас є два завдання: вирішити проблему і зберегти нормальні відносини із сусідом. Схоже, що жодне із цих питань не є важливим для тих, хто сидить навпроти нас за столом переговорів”, — підсумував керівник УІНП.

Як підкреслив віце-голова польського ІНП, професор Кшиштоф Швагжик для порталу wpolityce.pl, заборона пошуку та ексгумації останків польських жертв “шкодить усім нам, але найбільше — самій Україні, єдиній державі в Європі, яка забороняє нам вести пошукові роботи”.

“Ми зараз не говоримо про вшанування, не говоримо про будівництво пам’ятників. Ми говоримо лише про людське невід’ємне право пошуку останків своїх близьких”, — сказав він.

На думку Швагжика, Україна, яка протестує проти зміненого польського закону про ІНП, “замовчує, що зробила те ж саме в українському законі про захист бойовиків ОУН-УПА понад рік тому”. Польська сторона тоді не протестувала, не чинила жодних кроків, які мали би блокувати українській стороні дослідження та пошукові роботи. Це взагалі неприпустимо”, — сказав він.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Щоб боротися з патологіями, польський уряд радикально змінює правила, що стосуються біженців з України. Про це пише Rzeczpospolita, повідомляючи про проєкт змін до спеціального закону, який набув чинності після початку відкритої війни.
Міністерка охорони здоров’я РП Ізабела Лещина заявила вчора, 21 березня, на пресконференції, що її міністерство працює над законом про заборону одноразових електронних сигарет. Вона уточнила, що реальний термін завершення цих робіт – квітень.
Заступниця міністра юстиції РП Марія Ейхарт заявила про скорочення кількості ув’язнених на 20 тис. людей. Ідея дострокового звільнення викликала в країні багато суперечок.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
Rzeczpospolita повідомляє, що неурядові організації закликали міністерства запровадити заборону на використання у школах мобільних телефонів та інших електронних пристроїв.
Поляки працюють п’ять днів на тиждень по вісім годин на день ще з 1970-х. Проте дискусії щодо скорочення робочого часу точаться в Європі вже давно.
Згідно з даними європейського статистичного бюро Eurostat від 2022 р., робочий тиждень людей у ​​віці від 20 до 64 років у ЄС становив у середньому 37,5 години.
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Тимчасовий захист передбачає вільний доступ до польського ринку праці, а також право на користування соціальними пільгами та медичним обслуговуванням.