Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович звинуватив Польщу в порушенні домовленостей щодо легалізації місць пам’яті та діалогу для врегулювання історичних суперечок. На думку віце-голови польського Інституту національної пам’яті (ІНП), професора Кшиштофа Швагжика, заборона пошуків останків польських жертв шкодить усім, але найбільше — самій Україні.
“Розмови із польською стороною про легалізацію польських та українських місць пам’яті тривали щонайменше з 2014 р. Доки встановлювали способи їх узаконення (ми пропонували обмін “усі за всі”) ми погодилися, що не чіпатимемо наявних пам’ятників. Але на польській території ці домовленості порушили”, — написав у “Facebook” голова українського ІНП Володимир В’ятрович.
За його словами, у Польщі у 2014—2017 рр. було знищено 15 українських місць національної пам’яті, зокрема могил, на що не реагувала польська влада.
“Тим часом у 2017 р. в Україні відбулися чотири акти вандалізму, від яких постраждали польські пам’ятники. Усі вони були засуджені як представниками влади, так і громадсько-політичними силами (зокрема націоналістичними). Усі чотири місця, зокрема й нелегальні, були відновлені зусиллями української сторони”, — йдеться в заяві.
Голова УІНП заявив, що польська сторона не реагувала на заклики української сторони, яка вимагала відновлення місць національної пам’яті в Польщі. Він додав, що напередодні 70-ї річниці акції “Вісла” було знищено український пам’ятник на цвинтарі у Грушовичах (Підкарпатське воєводство).
“Цей акт вандалізму, зокрема, проти українського національного герба похвалили у своїх заявах Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі”, — сказав він.
В’ятрович написав, що у відповідь на події у Грушовичах українська сторона заморозила легалізацію польським місць пам’яті та пошукові роботи, які Польщі вела в Україні. Українці почали вимагати відновлення пам’ятника у Грушовичах, на що поляки, за словами голови УІНП, відповіли, що це неможливо “через нелегальний статус та великий суспільний розголос”.
“Черговим етапом українсько-польських розмов, — продовжує В’ятрович, — було перенесення їх на рівень консультаційного комітету при президентах країн”. Він пише, що там було досягнуто домовленості відновити знищені українські пам’ятники в Польщі та розпочати процеси легалізації польських пам’ятників і пошуково-ексгумаційні роботи в Україні.
“Наступного дня до Польщі не впустили секретаря Державної міжвідомчої комісії з питань вшанування (Святослава Шеремету, — ред.), якого оголосили персоною non grata на всій території Європейського Союзу”.
В’ятрович пригадує також грудневу зустріч президентів Анджея Дуди та Петра Порошенка у Харкові, на якій було домовлено, що розмови про вшанування вестимуться на рівні віце-прем’єрів. “Через кілька тижнів польський парламент ухвалює зміни до закону про ІНП, вводячи кримінальну відповідальність за висловлення позитивних оцінок частини української історії”, — підкреслив він.
Минулого тижня у Варшаві відбулася зустріч віце-прем’єрів Пйотра Глінського та Павла Розенка, які разом працюють над вирішенням спірних питань в історичних відносинах. Голова УІНП повідомив, що українська сторона приїхала на зустріч із додатковим постулатом до змін у законі про ІНП, який, за словами В’ятровича, не лише стримує діалог істориків, а й становить загрозу для українців у Польщі.
“У результаті польських ініціатив ми опинилися, порівняно із минулим роком, на три щаблі нижче, ніж раніше. Із польського боку чути “наївне” здивування: чому не вдалося дійти згоди щодо відновлення місць пам’яті та пошуково-ексгумаційних робіт?” — написав В’ятрович.
“Беручись за розмови, у нас є два завдання: вирішити проблему і зберегти нормальні відносини із сусідом. Схоже, що жодне із цих питань не є важливим для тих, хто сидить навпроти нас за столом переговорів”, — підсумував керівник УІНП.
Як підкреслив віце-голова польського ІНП, професор Кшиштоф Швагжик для порталу wpolityce.pl, заборона пошуку та ексгумації останків польських жертв “шкодить усім нам, але найбільше — самій Україні, єдиній державі в Європі, яка забороняє нам вести пошукові роботи”.
“Ми зараз не говоримо про вшанування, не говоримо про будівництво пам’ятників. Ми говоримо лише про людське невід’ємне право пошуку останків своїх близьких”, — сказав він.
На думку Швагжика, Україна, яка протестує проти зміненого польського закону про ІНП, “замовчує, що зробила те ж саме в українському законі про захист бойовиків ОУН-УПА понад рік тому”. Польська сторона тоді не протестувала, не чинила жодних кроків, які мали би блокувати українській стороні дослідження та пошукові роботи. Це взагалі неприпустимо”, — сказав він.
Джерело: RMF24