«Етнографія Карпат» – унікальний проект польських вікіпедистів

«Етнографія Карпат» – унікальний проект польських вікіпедистів

У співпраці з варшавським Етнографічним музеєм волонтери створять документацію етнографічної спадщини Карпатської дуги.

Працівники Етнографічного музею у Варшаві разом із командою польських вікіпедистів вирушили в Карпати, щоб задокументувати етнографічну спадщини регіону. Зібрані матеріали опублікують на «Вікіпедії».

– До студії «Польського радіо» завітав речник товариства «Вікімедія Польща» Кшиштоф Махоцький. Що таке «Вікіпедія», читачам пояснювати не потрібно. Цією безкоштоною інтернет-енциклопедію ми користуємося щодня. Але варто пояснити, що це за проект – «Етнографія Карпат».

– Цей проект полягає у тому, що наукові працівники Етнографічного музею у Варшаві, тобто люди, які займаються етнографією науково, разом із польськими вікіпедистами, волонтерами, які є співавторами найбільшої інтернет-енциклопедії, разом вирушили Карпатською дугою, щоб описати етнографічне багатство цього регіону.

– Коли почався проект?

– Цей проект почався вже кілька років тому, коли вікіпедисти та етнографи разом їздили польськими Карпатами й описували великодні звичаї мешканців польської частини Карпат, зокрема Підгалля та інші регіони. Виявилося, що великодні звичаї і традиції надзвичайно цікаві, інколи навіть екзотичні. Тому ми вирішили розширити проект географічно. Нині він охоплює усю Карпатську дугу, тобто Польщу, Чехію, Словаччину, Україну та Румунію.

– Партнерами в цьому об’їзді Карпатами будуть тільки етнографи з Варшавського етнографічного музею?

– У рамках першого етапу реалізації проекту ми отримали грант фонду «Вікімедія» (США). Додам, що це перший у світі проект, на який було виділено ґрант, тобто добровільні пожертви людей з усього світу, котрі вирішили підтримати діяльність «Вікіпедії». В рамках першого етапу наші групи їздять Польщею, Чехією, Словаччиною, а 18 серпня почалася поїздка в Україну. На місці польські учасники зустрічаються з місцевими вікіпедистами, котрі допомагають у спілкуванні з населенням регіону. Окрім цього, група співпрацює з етнографами, працівниками місцевих музеїв, скансенів тощо. На нашу думку, мета проекту полягає в тому, щоб зібрати якомога більше матеріалу, фотографій, описів, розповідей про етнографічну спадщину саме там, де вона, так би мовити, живе, а не шукати її в дестильованому вигляді в музеях. Наприклад, нас не цікавить національний костюм із польського міста Ловіч, виставлений у музеї, нас цікавить одяг, який у святкові дні носять мешканці цього міста.

Завдяки таким поїздкам нам вдається знайти унікальні матеріали. Адже, що таке фотографія в інтернеті? Звісно, кожен із нас усвідомлює, що фотографій у мережі – мільярди. Але коли обмежимо ці засоби до тих знімків, які можемо легально використовувати, тобто фотографій, що знаходяться в публічному доступі й авторські права на які втратили свою силу, тобто у випадку, коли автор світлини помер 70 років тому (стільки діє авторське право на фото), або ж коли обмежимо наш пошук до фотографій, опублікованих на вільних (безкоштовних) порталах, то виявиться, що доступних фотографій дуже мало. А якщо ми вирішимо показати дітям, як виготовляють, скажімо, постоли, але, якщо ми введемо слово «постоли» до пошуковика, то виявиться, що таких матеріалів обмаль. Де знайдемо інформацію про постоли? В архівах музеїв, які колись записали історію народного майстра, котрий плете це взуття. Але щоб показати дитині, як виглядає цей процес, або ж самому навчитися... Колись це було просто неможливо. У рамках нашого проекту ми домовилися з народним митцем із Підгалля, котрий виготовляє це взуття, і не тільки сфотографували вже готовий продукт, але й записали відео, як майстер плете постоли та пояснює увесь процес. Для нас, вікіпедистів, це дуже цікава тема, якій можна присвятити кілька статей у «Вікіпедії». Натомість для етнографів, працівників музеїв це відео є чудовим матеріалом для їхніх архівів, яке пізніше можна буде використати в якійсь мультимедійній виставці про народне взуття або одяг.

– Чому саме цей регіон вас зацікавив? Чому саме Карпатська дуга?

– Гадаю, що вибір був очевидним. Якби ми хотіли інтерпретувати, націоналізувати якийсь проект, то потрібно би було вийти до найближчого оточення Польщі. А так склалося, що Польща є частиною Карпатської дуги, і ця культура, маю на увазі словацькі, чеські або ж українські гори, – це та сама культура, яку ми можемо зустріти на польському боці. Тобто це культура гірських народів. Це по-перше. А по-друге, у Європі є чимало регіонів, які вже мають досконалу документацію, вони просто чудово описані в мережі, на веб-сторінках місцевих етнографічних музеїв. Це можна пояснити більшими коштами, які виділяли на ці проекти. Своєю чергою, Карпати – це регіон, якому все-таки бракує фінансування.

– Ви кажете, що Карпати недофінансовані. Чи це означає, що регіон досі залишається невідкритим?

– Гадаю, що так… Цей регіон є невідкритим нами, звичайними туристами. Ми більш-менш орієнтуємося в тому, що десь там розташований регіон Підгалля, що там гарно співають, а чоловіки ходять у дивних штанях і дивному взутті. Але якщо ви вийдете на вулицю й запитаєте першого перехожого про те, що він знає про Підгалля, про культуру цього регіону або що він знає про Бескиди, то виявиться, що дуже-дуже мало. Тому я переконаний, що маємо ще багато незнаних таємниць Карпатської дуги. Варто їх відкривати, спочатку на екрані комп’ютера, а потім уже в дійсності.

– Певно матеріали, які учасники таких експедицій привозять, – це гігабайти інформації та тисячі фотографій.

– Два тижні тому я перевіряв, скільки фотографій привезла група вікіпедистів. Це кілька тисяч фотографій. Але знімки постійно додаються. Частина одразу потрапляє до музею, де починається обробка – відсіювання та опис. Частину фотографій опрацьовують волонтери. А згодом уся ця інформація потрапляє до бази «Вікімедії». Фотографії з «Вікіпедії» – це і є фотографії з бази «Вікімедії». Це база для всіх мовних версій «Вікіпедії». Там ці фотографії можна подивитися. Ви теж можете вписати в польській версії «Вікіпедії» гасло «Etnografia Karpat» – система вас направить до сайту цього проекту, на якому ви знайдете усі матеріали, зокрема фотографії.

– Це гігантський проект, який вимагає дуже сильного заангажування волонтерів, коштів і, передусім, праці.

 Мотивацій багато, одна з них полягає в тому, що «Вікіпедії» завжди бракує фотографій. Це треба сказати відверто і щиро, адже «Вікіпедії» завжди бракуватиме фотографій, і їх потрібно буде поповнювати. Наприклад, якщо ви читаєте статтю про якусь місцевість, то зазвичай вона проілюстрована однією фотографією, яка на додаток виявляється сканом з якоїсь старої світлини 70–80 років минулого сторіччя. Крім фотографій, це теж знання. Адже тільки у польській версії «Вікіпедії» є 1 млн 200 тис. статей. У кожній із них повинна бути принаймні одна фотографія. Тому збирання відео- і фотоматеріалу до статей – це основа нашої праці в експедиції. Натомість існує ще дуже багато інших мотивацій. Етнографійний музей, наприклад, дуже радий, що матиме матеріали, яких би іншими шляхами не отримав або на які потрібно було би чекати довгі роки, адже кожна така експедиція пов’язана з коштами.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy