Польща та Україна
Марек Козубал: «Польсько-український спір про пам’ятники»

Війна за місця пам’яті поляків і українців веде в нікуди. Сторони звинувачують одна одну у відсутності бажання порозуміння та співпраці.

Справа із підкарпатських Грушовичів розділила Польщу та Україну. Представники націоналістичних середовищ провели там нелегальний демонтаж пам’ятника, присвяченого УПА. І саме вони задали тон дискусії, якому легко піддалися офіційні установи. Тим більше, що події передувало знищення так званими невідомими зловмисниками польських цвинтарів в Україні.

Події у Грушовичах відбулися у 70-ту річницю акції «Вісла». В її результаті комуністи вигнали із домівок приблизно 140 тис. польських громадян українського походження.

Однак після демонтування пам’ятника в підкарпатському селі тема акції відійшла на задній план, а представники обох держав перейшли до найдошкульніших слів. МЗС України закинуло польській стороні провокацію, а Український інститут національної пам’яті (ІНП) заявив, що події у Грушовичах є черговим «актом насильства над місцями пам’яті українського народу в Польщі». Може навіть скластися враження, що в заяві ІНП помітне бажання помсти. «Відсутність відповідної реакції польської влади на знищення українських місці пам’яті в Польщі змушує нас затримати процес легалізації польських об’єктів, місць пам’яті на території України», – вирішили представники Києва.

Інститут національної пам’яті у Варшаві не лишився у боргу. Зробив висновок, що ІНП не є «відповідним [партнером – МІ] для співпраці щодо місць спочинку осіб, що загинули, були вбиті або померли внаслідок воєнних злочинів, геноциду, етнічних чисток і політичних репресій». ІНП переконує, що це неправда, нібито «польська сторона не реагує на акти вандалізму» щодо українських місць пам’яті. Таких заходів було вжито після знищення могил членів УПА на військовому цвинтарі у Перемишлі, Пикуличах, чи на горі Монастир.

ІНП декларує підтримку для діяльності української меншини у Польщі з метою віднайдення та упорядкування місць спочинку українців, які «загинули, були убиті чи померли у XX ст. на теперішній території Республіки Польща», зокрема жертв акції «Вісла». Однак він нагадує, що не погодиться на прославлення злочинних організацій, зокрема ОУН та УПА. Інститут закидає Україні, що на заходи, які мають на меті усунути із публічного простору нелегальні пам’ятники, які піддають сумніву добре ім’я Польщі, Україна забирає право на гідне поховання польських цивільних жертв злочинів.

Сьогодні може скластися враження, що обидві національні установи зіткнулися у клінчі. Тим часом боротьбу давно необхідно було завершити. Тому, можливо, потрібен крок у напрямку примирення з боку президента РП. Посередництво і діалог у цьому випадку потрібні як ніколи.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.