Польща і світ
У Грузії пам’ятають про візит Леха Качинського

11 років після війни з Росією грузини згадують внесок польського президента у стримування Росії.

12 серпня минуло 11 років від виступу на вічі в Тбілісі президента Польщі Леха Качинського. П’ятого дня російсько-грузинської війни глава Польщі прибув до Грузії, щоб показати грузинам, що вони не одні.

Російсько-грузинська війна почалася вночі з 7 на 8 серпня 2008 р. 12 серпня російські частини зайняли Каралеті та Горі й рушили в напрямку Тбілісі. З перших годин війни польський президент Лех Качинський звертався із закликами до Європейського Союзу, НАТО і США, аби протистояти російській агресії. Прямуючи до Тбілісі, запросив у свій літак лідерів України, Литви, Латвії та Естонії. 12 серпня пізно ввечері він промовляв до понад 200 тис. грузинів, що зібралися в столиці.

За оцінками грузинських політиків і експертів, візит Леха Качинського був важливим елементом стримування російської агресії. Про це нагадав посол Польщі в Грузії Маріуш Машкевич: «У грузинських дослідженнях, зокрема авторитетних аналітиків, вказано ключове значення цього візиту польського президента в Тбілісі 12 серпня. Вважають, що росіяни пішли б далі».

Іменем польського президента в Грузії названо вулиці й майдани, а у Тбілісі зведено пам’ятник Лехові Качинському.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.
Країни Заходу реагують на президентські псевдовибори в Росії. Білий дім заявив, що ці так звані вибори не були ані вільними, ані чесними.