Брюссель відзначає десятиріччя програми Східного партнерства, однак причин для радості – дедалі менше. Про це наголошується в публікації видання «Dziennik Gazeta Prawna».
Із шести країн, що входять до програми Східного партнерства, досі цією ініціативою найбільше скористалися Грузія, Молдова та Україна. Останніми роками співпраця в рамках Східного партнерства почала доволі сильно гальмувати, що має кілька причин. Це не лише криза в ЄС. Ні для кого не секрет, що серйозним фактором стримування розвитку Східного партнерства є французи. Деякі країни ЄС не хочуть погіршувати взаємин із Кремлем, тому зберігають статус-кво.
«Парадоксально, попри загострення політики щодо Москви, введення санкцій за порушення територіальної цілісності України, в ЄС нині важко сформувати амбітну політику щодо країн Східного партнерства», – говорить експертка Польського інституту міжнародних відносин Ельжбєта Каца.
Однак самі країни-члени програми мають труднощі з реалізацією прийнятих зобов’язань, зокрема, що стосуються питання корупції.
Нині Варшава представляє своє бачення Східного партнерства. Віце-міністр закордонних справ Конрад Шиманський назвав конкретні сектори для розвитку подальшої співпраці – це енергетична безпека, економічний обмін, співпраця в побудові єдиного цифрового ринку, скасування роумінгу, будівництво дорожніх мереж і залізничних сполучень. На погляд Конрада Шиманського, наявні угоди повинні бути адаптовані до нових викликів і прагнень сусідів.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy