Польща і світ
Офіцер НКВС розповів про вбивство військовополонених поляків. Відео

Відеозапис зі свідченнями Дмитра Токарєва, ключовими для знань про Катинський злочин, опублікували в YouTube. Чоловік, який навесні 1940 р. був начальником НКВС у Калініні (нині Твер) 1991 р., дав свідчення про те, як убили близько 6300 військовополонених поляків з Осташковського табору.

Запис зробили з відеомагнітофонної плівки, на якій зафіксували покази, котрі дав Дмитро Токарєв 20 березня 1991 р. слідчому Головної військової прокуратури СРСР Анатолію Яблоковому. Пізніше в Польщі цей запис надавали для наукових досліджень. Повне розшифрування, тобто текст свідчень, записаних на 180-хвилинну відеокасету, опублікувано 1994 р. у Польщі у видавничій серії «Zeszyty Katyńskie».

Опубліковане в інтернеті відео – з приватної колекції. Перший фрагмент оприлюднили на каналі YouTube 20 березня. 88-річний Дмитро Токарєв відповідає на запитання Анатолія Яблокова у своєму будинку в місті Володимирі-Волинському в Україні. Худорлявий літній чоловік уважно слухає слідчого, час від часу проникливо дивиться на нього; складається враження, що він намагається якомога детальніше й точніше відповісти на поставлені запитання.

Про історію відеозапису зі свідченнями Дмитра Токарєва розповів Олексій Пам’ятних, астроном, який більше 20 років працює в Астрономічному центрі імені Миколая Коперника Польської академії наук у Варшаві.

«На початку 2000-х років я отримав касету із записом допиту від одного з дослідників, переписав у спеціальній лабораторії на новий на той час носій DVD, особисто зробив кілька копій і передав кільком особам у Польщі та Росії», – пригадав Олексій Пам’ятних.

Кілька фрагментів запису оприлюднили в російському інтернеті на сайті про Катинь, який вели Олексій Пам’ятних і Сергій Романов.

«Із 1987 р. я цікавився справою Катині та з’ясуванням правди, зокрема брав участь в ексгумаціях у Мєдному 1991 р., які проводили в рамках слідчих дій Головної військової прокуратури СРСР за участі польських експертів», – сказав Олексій Пам’ятних.

Він звернув увагу, що російське товариство «Меморіал» зараз готує книгу з короткими біографіями полонених Осташковського табору, розстріляних у Калініні й похованих у Мєдному. В книзі, вперше в Росії, буде опублікована частина свідчень Дмитра Токарєва. Текст, розшифрований із відеозапису, ретельно перевірили. «Тому абсолютно натуральним кроком є розміщення всього відеозапису допиту Дмитра Токарєва в інтернеті для загального доступу», – сказав Олексій Пам’ятних.

Дмитро Токарєв був начальником НКВС Калінінської області. В 1991 р. він детально описав долю близько 6300 в’язнів табору в Осташкові. Запевняв, що сам не брав участі в екзекуціях, які організували працівники НКВС, що прибули з Москви, і не мав впливу на їх перебіг.

Чоловік, зокрема, розказав, що польських в’язнів перевозили групами з Осташкова до Калініна і там вночі розстрілювали. Тіла перевозили в Мєдноє, де скидали у викопані екскаваторами траншеї. Дмитро Токарєв говорив про рішення вищої інстанції – Політбюро – про розстріл поляків. У цілому він назвав 14 тис. полонених у таборах у Калінінській, Смоленській та Харківській областях.

«Я вважав це незаконним. Але що я міг зробити? Самі подумайте, що міг би будь-хто зробити. Що? Нічого», – резюмував Дмитро Токарєв під кінець допиту, похитуючи головою.

Текст зі свідченнями Дмитра Токарєва російською і польською мовами доступний на сайті.

Після Другої світової війни Дмитро Токарєв був міністром безпеки Таджицької РСР, потім Татарської АРСР. Вийшов на пенсію в 1954 р. Помер у Москві 1993 р.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
Заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик заявив, що необхідно створити ідентичний звіт про воєнні збитки, завдані Радянським Союзом полякам, як і у випадку звіту про воєнні репарації від Німеччини.
Росіянин, який живе в Польщі, опублікував відео вуличного опитування, в якому його співвітчизники розповідають про Польщу. Як не дивно, але не всі твердження виявилися негативними.
Повну доповідь із балансом воєнних втрат буде представлено щонайменше через 2‒3 роки.
На військовому кладовищі в білоруському Гродні сплюндрували Катинський хрест – із плити пам’ятника вирвали три меморіальні дошки польською та білоруською мовами, повідомив у середу, 7 грудня, на Facebook віцеголова Союзу поляків Білорусі Марек Занєвський.
«Для чехів і словаків серпень 1968 р. залишається символом агресії, окупації, зради і приниження», – сказав прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала під час 54-ї річниці тих подій.
Ситуацію з усуненням польського прапора з меморіалу в Катині прокоментував мер російського Смоленська.
На думку віцеспікера польського Сейму, «Україна хотіла б мати геополітичний комфорт, але щоби цього досягти, їй доведеться пройти довгий шлях, тому що путінська Росія з імперськими мріями не хоче цього допустити».
40 років тому ФК «Ліверпуль» завоював Кубок Європи, утворився музичний гурт Metallica, а Роберт Де Ніро отримав «Оскар» за роль боксера Джейка Ламотти, зіграну в фільмі «Скажений бик». У Польщі 1981 р. ознаменовано іншою подією – комуністичний режим оголосив війну власному народу.
Коли я починав працювати журналістом, у Польщі закінчувався воєнний стан. Кілька разів тижневик, у якому я працював, не вийшов друком, бо не було згоди з боку управління з контролю публікацій та видовищ, іншими словами – цензури. А кожен третій-четвертий текст друкувався із втручанням державного цензору.