Польща і світ
«The Sunday Times»: Фонд «Відкритий діалог» задіяний у відмивання грошей

Британське видання «Sunday Times» в неділю написало про звинувачення комітету молдавського парламенту проти фонду «Відкритий діалог» в отриманні 1,5 млн фунтів від шотландських підставних фірм в обмін на лобіювання олігархів. Фонд відхилив ці звинувачення як необґрунтовані.

Посилаючись на документ комітету парламенту Молдови з лютого цього року «Sunday Times» зазначає, що, згідно з висновками депутатів, дві шотландські компанії «Kariastra Project LLP» і «Stoppard Consulting» мали отримати понад 26 млн фунтів сумнівного походження, а частина цієї суми могла потрапити до фонду «Відкритий діалог».

За припущеннями з молдавського звіту, який цитує газета, гроші мали бути перераховані до фонду для фінансування лобістської кампанії для молдавського олігарха Вячеслава Платона та банкіра з Казахстану Мухтара Аблазова.

«Відкритий діалог» і Людмила Козловська – це інструмент лобіювання та впливу на різні міжнародні інституції, а також захисту та підтримки інтересів деяких людей із сумнівним минулим, чиї активи часто походять внаслідок шахрайських операцій з відмивання грошей», – повідомила комісія.

Платон, один з найбагатших людей в Молдові, відбуває покарання у в’язниці за відмивання грошей і шахрайство, пов’язане зі зникненням мільярда доларів з національної банківської системи. Він вивів бл. 1 млрд доларів США шляхом надання кредитів компаніям, які очолювали посередники. ЗМІ називали скандал «крадіжкою століття».

Натомість Мухтар Аблазов – колишній президент банку «БТА» і політичний опонент тодішнього президента Нурсултана Назарбаєва – був заочно засуджений у червні 2017 р. за підозрою у фінансових злочинах: привласненні бл. 6 млрд доларів США і легалізацію фінансових ресурсів, що походили із кримінальних джерел.

У доповіді молдавської комісії зазначено, зокрема, що фонд «Відкритий діалог» втручався у внутрішні справи Молдови, а фінансові ресурси організації походили, зокрема, із «російських військових установ, грошей з офшорів».

«Sunday Times» цитує ці відомі вже кілька місяців звинувачення, припускаючи, що фонд має «зобов’язання» перед агентами російських спецслужб як «інструмент м’якої сили» Кремля.

Речник фонду «Відкритий Діалог», процитований виданням «Sunday Times», категорично відкинув ці припущення, підкресливши, що «припущення щодо (...) роботи на російські інтереси є настільки абсурдними, наскільки це можливо у випадку теорій змови».

Свої сумніви щодо достовірності джерел, на які посилається «Sunday Times», висловив також балканський кореспондент тижневика «The Economist» Тім Джуда, який у своєму повідомленні у Twitter звернув увагу на те, що стаття «Sunday Times» є «надзвичайно дивною». На думку журналіста, посилання на доповідь комітету молдавського парламенту, каденція якого добігає кінця, навряд чи є достовірним.

У лютому цього року звинувачення, що містяться в молдавському звіті, прокоментував лідер ліберальної фракції «ALDE» в Європарламенті Гай Верхофштадт, який у своєму листі щодо заборони поїздки до Шенгенської зони голові фонду Людмили Козловської пригадав резолюцію ЄП з листопада 2018 р. про погіршення демократичних стандартів у Молдові, у т.ч. верховенства права та незалежності судів.

Як зазначив політик, з 2016 р. Козловська та фонд «Відкритий діалог», яким вона керує, активно працюють у сфері захисту прав людини та верховенства права в Молдові.

У серпні минулого року голова організації була депортована з Польщі до Києва після повідомлення, яке польські органи влади розмістили в Шенгенській інформаційній системі (SIS). Агентство внутрішньої безпеки пояснило тоді, що негативну оцінку щодо її справи було винесено через «серйозні сумніви» щодо джерел фінансування фонду, що призвело до того, що їй заборонили в’їзд до Польщі та ЄС.

У вересні минулого року Козловська отримала короткострокову візу від бельгійської влади, завдяки чому вона могла приїхати до Європейського парламенту. Вона також була у Великобританії та Раді Європи в Страсбурзі. Раніше вона розповідала про свою ситуацію в німецькому Бундестазі.

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Згідно з результатами опитування, проведеного компанією IMAS, 56 % молдован проголосували би за вступ до ЄС, якби відповідний референдум відбувся в найближчу неділю.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.