Польща і світ
Безпека Європи перед лицем гібридних загроз

Про загрозу з боку російської пропаганди, а також про майбутнє польсько-литовських взаємин розповідає євродепутатка Анна Фотига.

Минулого тижня в Сеймі Литви відбулася конференція під назвою «Безпека Центрально-Східної Європи перед лицем гібридних загроз». Зустріч ініціював депутат Європейського парламенту Пятрас Ауштрявічюс. У конференції взяла участь польська евродепутатка Анна Фотига від «Права і справедливості», що також очолює Підкомісію з безпеки і оборони Європейського парламенту. Вона була головною доповідачкою на конференції.

У ефірі вільнюського польськомовного радіо «Znad Wilii» вона згадувала про візит президента Леха Качинського до Литви і розповідала, що мала подолати власний біль, аби відвідати Вільнюс через сім років після його смерті.

 Цей біль був пов’язаний зі спогадами про останній візит до Литви покійного президента Леха Качинського. Це сталося буквально за кілька десятків годин перед його смертю у Смоленській авіакатастрофі. Президент приїхав, розраховуючи на те, що під час засідання литовського Сейму буде прийнято закон, що дозволить затвердити польське написання прізвищ (у литовських документах – ред.).

Анна Фотиuа розповідає про причину теперішнього приїзду до Литви.

 Причиною приїзду була зустріч у литовському Сеймі, на котру мене запросив литовський депутат Європейського парламенту, з яким я співпрацювала, готуючи мій звіт про російську пропаганду і пропаганду терористичних організацій, скерованих проти європейських суспільств і Європейського Союзу. Це був дуже-дуже цікавий досвід. Я стала просто доповідачем у справі одного з найголосніших за останній час звітів. І цей візит став нагодою для дуже цікавих довгих зустрічей, і політичних із литовськими політиками, і менш однорідних, бо йшлося і про наукові середовища, але за присутності політиків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПРОБЛЕМА ЛИТОВСЬКОЇ ПОЛОНІЇ – БРЕХЛИВА РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА
БЕЗПЕКА ЄВРОПИ У СВІТЛІ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ШОКУЄ. ЯК РОСІЯНИ ВИГРАЛИ ДЛЯ МОСКВИ РЕФЕРЕНДУМ У НІДЕРЛАНДАХ
РОСІЙСЬКА ГІБРИДНА АТАКА У ЛИТВІ
НАТО ЗАСТЕРІГАЄ: ВІД ЧАСУ НАПАДУ НА КРИМ МАСШТАБИ ПРОПАГАНДИ РОСІЇ ЗРОСТАЮТЬ
ТАК ДІЄ РОСІЙСЬКА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ. ЄВРОПА ВРАЖЕНА. «КОЖЕН МУСИТЬ ДІЯТИ»
ЗВІТ: СИЛЬНА РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА В ПОЛЬСЬКОМУ ІНТЕРНЕТІ. ПІДДАВСЯ НАВІТЬ АНТОНІЙ МАЦЕРЕВИЧ.

Цей візит мав за мету представити спільні виклики для безпеки як одної, так і другої країни,  розповідає Анна Фотига. Вона додала, що польсько-литовські відносини були цілковито інакшими за часів, коли президент Лех Качинський приїздив до Вільнюса.

 Кожного разу він також зустрічався з поляками. І це, однак, завжди утворює певну критичну масу. Сьогодні ми живемо в цілковито інші часи. Загрози серйозніші, також ми маємо за плечима вісім років цілком інших пріоритетів двосторонньої політики та іншої рівноваги, як на рівні Європейського Союзу, так і у двосторонніх відносинах. Попри все, є дуже позитивні дії у сфері, котрою я постійно займаюся, у сфері безпеки й оборони. Врешті, було сповнено мрію міністра Александера Щигла, президента Леха Качинського, тобто у повному форматі почала діяти Польсько-литовсько-українська бригада. Співпраця на науковому рівні, як я могла переконатися, відбувається дуже добре. Гадаю, що методом дрібних кроків нам вдасться подолати певні перешкоди. Тут ідеться і про відкритість у польсько-литовських відносинах, і про польську меншину. Я повинна бути обережною (у своїх словах – ред.), проте якась частка оптимізму в мене залишається, і я сподіваюся, що вдасться отримати від цього якусь користь.

Євродепутатка позитивно оцінює перспективу польсько-литовських відносин.

 Маю надію, що щось, однак, зміниться, що це, може, викличе якісь думки. Я знаю, що перерву у відносинах, брак доброї волі було спричинено різними розрахунками. У моєму випадку, вони були такими, як я щойно сказала. Я насправді дуже досвідчений і досить жорсткий політик. А це було щось таке, через що мені важко було переступити. Тим не менше, зараз я вважаю, що виклики, перед котрими ми опинились, величезні. Їх важко передбачити. Я бачу зміни з нашого боку. Напевно, зараз у Польщі влада хотітиме проявити добру волю, але слухання самих лише обіцянок протягом цих років може викликати величезні сумніви.

Анна Фотига розповіла, що звіт про євросоюзну стратегічну комунікацію у протидії ворожій пропаганді третіх сторін був одним із тих звітів у історії Європейського парламенту, дискусії щодо котрого тривали найдовше. Ухвалили його у листопаді.

Дискусії щодо звіту дозволили нам показати, що наш досвід унікальний. Вплив російської пропаганди помітний так само і в країнах-членах Старої Європи. Причини, через котрі цей звіт із такими зусиллями проходив через Європейський парламент, більшою мірою були зумовлені окремими політичними колами, що мали навіть понаднаціональний характер, ніж самих країн-членів. Хоча, звісно, є такі держави, що сприймаються як дещо більш дружні у ставленні до Російської Федерації за її теперішньої владної системи.

Окрім цього, Анна Фотига розповіла про протидію російській пропаганді, що вона – цього не можна заперечити – надається адресатам у дуже привабливому вигляді. А суттєву роль тут відіграють величезні гроші.

Кошти, виділені на це Європейським Союзом, жодною мірою не в змозі врівноважити ту масу грошей, які Росія призначає на пропаганду ворожої щодо наших суспільств політики, адже вона призводить до дестабілізації (в них – ред.). Гадаю, що важливі кроки були вже зроблені як на рівні Європейського Союзу, так і його членів. Ми усвідомлюємо, що, власне, через такі гроші російська інформація є привабливою. Ми живемо в часи візуальної культури, тому коли щось виконано за допомогою справді добрих аудіо-візуальних засобів, транслюється таким чином, що як звук, так і картинка бездоганні, то ми маємо проблему. Гадаю, що у Польщі це зауважують. І як «Польське радіо для закордону», так і телеканал «Полонія» реформуватимуться. Ми усвідомлюємо необхідність інвестицій у них і хотіли б, аби те, що ми кажемо, могли почути поляки, що мешкають за межами Батьківщини.

Тут варто нагадати, що в листопаді 2016 р., відразу після прийняття згаданого звіту, попри слова про те, що боротьба ЄС з російською пропагандою нагадує боротьбу Давида з Голіафом, Анна Фотига була налаштована оптимістично.

Прошу, однак, пам’ятати, що Давид переміг Голіафа. І так само відбувається в цьому випадку, в переносному сенсі, оскільки відомо, що ведення інформаційної війни є дуже непростою справою. Фактично, російська інформація надзвичайно агресивна, тому, власне, й говоримо про інформаційну війну. Нашою зброєю є істина, демонстрація маніпуляцій, знання і рішучість. Передусім, це має бути рішучість європарламентарів із Центрально-Східної Європи. Я маю сказати, що отримала (від них – ред.) надзвичайну допомогу. Тобто вдалося створити мережу порозуміння і співпраці понад кордонами і політичними поділами, яка охоплювала майже всю Центрально-Східну Європу. Це щось неймовірне, і я справді дуже радію тому, що це вдалося.

Литовські парламентарі, що взяли участь у конференції, підкреслювали, що діяльність Росії розрахована на створення хаосу і дезінформацію. Також йшла мова про небезпеку погіршення відносин між Польщею і Литвою. У цьому контексті литовські політики говорили теж про необхідність відновлення польсько-литовської співпраці.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Польські фермери підозрюють, що зерно з України потрапляє до Польщі через Литву, тому сьогодні запланували акцію протесту на цьому кордоні. Плани польських фермерів різко розкритикувала прем’єр-міністерка Литви.
Якщо виявиться, що про певну людину є негативна інформація, то справою займеться Департамент державної безпеки.
Путін і Лукашенко підписали відповідний документ про створення спільного російсько-білоруського медіахолдингу Союзної держави.
Президент Литви Гітанас Науседа висловив переконання, що це найкращий спосіб демонструвати захист із боку союзників.
Цей фестиваль, який традиційно відбувається у другій половині листопада, щороку здобуває велику популярність.
За словами полковника Пітера Нільсена, «ми стоїмо перед дилемою: скільки витрачати на Україну, а скільки на власну обороноздатність, але росія, звичайно, хоче, щоб ми забули про Україну і зосередилися на собі». Військовий додав, що Крулєвєцька (Крулєвець – польська назва міста Калінінград, – ред.) область більше не є такою великою загрозою для НАТО, якою вона була до війни рф проти України. Натомість це росія має тепер турбуватися, як зміцнити для себе цей простір.
Із цієї нагоди в Литві можна буде побачити вистави театрів не лише з Польщі, але й з інших країн.
Організатором концерту виступив фонд «Допомога полякам на Сході» імені Яна Ольшевського.